Голей Ю. М.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА

В Україні в умовах ринкового господарювання дієвість державного регулювання економіки загострюється виникненням економічних і соціальних проблем в конкретний період.

На сьогодення надзвичайно важливим для економічного зростання вітчизняної економіки є стабільність розвитку регіонів на умовах децентралізації.

Основним напрямком державного регулювання є створення регулятивної діяльності органів державної влади. Слушною є думка вітчизняних науковців про регуляторну діяльність спрямовану на «підготовку, прийняття, відстеження, результативності та перегляд регуляторних актів, яку здійснюють регуляторні органи, фізичні та юридичні особи, їх об’єднання, територіальні громади в межах, у порядку та у спосіб, встановлені Конституцією України, законом та іншими нормативно-правовими актами» [1].

На жаль, окремі регуляторні акти для підприємництва приймаються вищими законодавчими органами без детального обговорення та без погодження у регіональному представництві Держкомпідприємництва.

На критичне зауваження заслуговує той факт, що рішення про кардинальні зміни в житлово-комунальному господарстві (ЖКГ) були спочатку затверджені органами законодавчої влади, а потім оприлюднені для обговорення в територіальних громадах та встановлений жорсткий термін створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Без сумніву, ЖКГ потребує корінних реформ не тільки у фінансуванні, а і розробки стратегії та довгострокових програм розвитку. Забезпечити таке реформування можливо тільки за умови додаткової підтримки бюджетних коштів, коштів місцевих органів влади та суб’єктів господарювання.

На сьогодення необхідним напрямком державного регулювання є рішення на законодавчому рівні про децентралізацію державної влади в Україні та оновлення конституційно-правового статусу місцевого самоврядування.

Характерною ознакою найбільш промислово-розвинених регіонів були сильний державний сектор економіки, публічні акціонерні товариства та підприємства з іноземними інвестиціями. Проте, в теперішній час спостерігається недостатність інвестиційних ресурсів та послаблення інноваційної активності. Наслідком такого стану недостатньо завантажені виробничі потужності на Дніпровському машинобудівному заводі, Дніпропетровському агрегатному заводі та інших, а ДП «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» майже припинило виробничу діяльність.

На нашу думку, доцільно відновити державні замовлення для цих підприємств та в інших регіонах на конкурсній основі. Тим більше, що там працювали досвідчені науково-технічні фахівці та підготовлена нова номенклатура продукції, яка відповідає імпортозаміщенню.

Суб’єктами державного регулювання економіки є: законодавчі, виконавчі та судові органи, що функціонують на центральному рівні. Зазначені суб’єкти державного регулювання повинні забезпечити соціально-економічне прогнозування, ефективну податкову політику, державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, державну політику в сфері приватизації державного майна, контроль за використанням коштів державного бюджету тощо [1].

Слід висловити критичне зауваження, що діяльність таких суб’єктів державного регулювання є непрозорою та не відповідає інтересам суб’єктів підприємництва, територіальним громадам і пересічним громадянам.

Основними перешкодами на цьому шляху є ще недосконалість реформ та методів державного регулювання економіки, зокрема, слабка державна підтримка діяльності малого підприємництва, недоліки податкового адміністрування під час застосування норм Податкового кодексу та внесених змін до нього за останні два роки.

Відомо, що об’єктами державної підтримки в Україні є тільки мале підприємництво. Надії на прискорений розвиток малого підприємництва відповідно внесених змін до Податкового кодексу України про стимулювання дієвості шести груп сплати єдиного податку та спрощення бухгалтерського обліку і фінансової звітності не справдились. На сьогодення впроваджені зміни щодо сплати єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва та перехід діяльності з шести груп до чотирьох.

Впровадження досконалих реформ та прийняття законодавчих і інших нормативно-правових актів для підприємництва в теперішній час затримується загостренням політичної кризи в країні. Суб’єкти підприємництва в промисловій та аграрній сфері вимагають внесення змін до Податкового і Митного кодексів України для здійснення стимулюючих та контролюючих функцій.

Для забезпечення прозорості діяльності підприємницьких структур удосконалюється дієвість Закону «Про аудиторську діяльність в Україні» спільно з міжнародними аудиторськими організаціями. Наслідки здійснення аудиту діяльності публічних акціонерних товариств та банківських установ повинні бути відомими не тільки для контролюючих органів державної влади, а також для пересічних громадян, які є активними учасниками підприємництва.

Таким чином, ефективне функціонування підприємницької діяльності має забезпечити зростання їх прибутковості, стабільне надходження коштів до державного і місцевих бюджетів та покращення соціального стану громадян України.

Список використаних джерел:

1. Бодров В. Г. Державне регулювання економіки та економічна політика: навч. посіб./ В. Г. Бодров, О. М. Сафронова, Н. І. Балдич. – К.: Академвидав, 2010. – 520 с.