к.е.н. Кошевий М. М.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

особливості ідентифікації наукоємності галузей промисловості та послуг

У сучасному світі, за експертними розрахунками, більше 75% економічного зростання є наслідком застосування нових знань і впровадження досягнень науково-технічного прогресу. Ці знання та досягнення генеруються в наукоємних галузях промисловості. Ефективне використання інтелектуального, науково-технічного і виробничого потенціалів економічних суб’єктів має стати потужним джерелом розвитку виробництва на базі впровадження інновацій. Але питання забезпечення оцінювання та групування галузей промисловості за рівнем наукоємності потребують поглибленого вивчення та дослідження

Перелік, склад високотехнологічних і наукоємних секторів, галузей і продуктів не є постійним, а змінюється внаслідок НТП. На даний час Євростат [3] використовує три основні підходи до ідентифікації високотехнологічності та наукоємності (рис. 1).

Рис. 1. Методичні підходи до ідентифікації високотехнологічності та наукоємності за Євростатом [3]

В рамках секторального або галузевого підходу існують дві класифікації:

1. Класифікація високотехнологічних галузей промисловості та високотехнологічних, наукоємних послуг, при чому класифікація наводиться окремо для промисловості і окремо для послуг, а критерієм підходу виступає інтенсивність використання сучасних технологій і наукових розробок у процесі виробництва, що визначається як відношення витрат на дослідження та розробки до валової доданої вартості у відповідних видах економічної діяльності.

2. Класифікація за питомою вагою робочої сили в економічній діяльності по відношенню до загальної чисельності зайнятих. Так, діяльність класифікується як наукоємна, якщо в загальній чисельності зайнятих понад 33% становлять працівники 5-го і 6-го рівнів за Міжнародною стандартною класифікацією освіти [2].

Дана класифікація не передбачає поділу на промисловість і послуги, а використовує загальну методологію для всіх галузей промисловості та сфери послуг з виділенням двох агрегатів: наукоємної діяльності (knowledge-intensive аctivities) та наукоємної діяльності бізнес-промисловості (knowledge-intensive activities business industries).

Критерієм продуктового підходу є кінцевий продукт і його наукоємність, який є додатком до секторального або галузевого підходу. Групи продукції розподіляються на основі стандартної міжнародної торгової класифікації ООН (Standard International Trade Classification) [4]. Так, список високотехнологічної продукції розділений на 9 груп: авіаційно-космічна продукція; комп’ютерно-офісна техніка; електроніка та зв’язок (телекомунікації); фармацевтична продукція; наукові прилади та інструменти; електричні машини; хімія; неелектрична техніка; озброєння.

Високотехнологічними вважаються галузі, в яких показник наукоємності (відношення витрат на дослідження та розробки до обсягу виробництва) перевищує 4,5-5,0%, а високонаукоємні галузями це ті, в яких ця частка вище 10% (раніше дані показники становили 3,5% і 8,5% відповідно). Необхідно враховувати, що зазначені класифікації не обов’язково збігаються один з одним. Підприємство, що відноситься до галузі високих технологій, може не випускати високотехнологічну продукцію, і навпаки.

Згідно патентного підходу ідентифікація високотехнологічності та наукоємності базується на високотехнологічних патентах, що класифікуються на основі Міжнародної патентної класифікації.

Найбільшого поширення для оцінки приналежності галузей економіки до розряду наукоємних набув підхід, що базується на оцінці показника наукоємності виробництва, згідно якого до наукоємних галузей належать галузі у яких показник наукоємності виробництва перевищує в 1,2-1,5 і більше разів його середнє значення по переробній промисловості [1]. Але складність оцінки наукоємності виробництва спровокувала до появи безлічі методологій класифікації наукоємних галузей, серед яких також виділяють і високотехнологічні галузі виробництва.

Отже, огляд основ сутності наукоємних галузей та послуг потребує подальшого глибокого їх дослідження, але необхідно враховувати, що наукоємні галузі – це галузі економіки, що випускають продукцію, виконують роботи та послуги з використанням останніх досягнень науки і техніки.

Список використаних джерел:

1. Багриновский К.А. Наукоемкий сектор экономики России: состояние и особенности развития [Текст] / К.А. Багриновский, М.А. Бендиков, И.Э. Фролов, Е.Ю. Хрусталев. – М.: ЦЭМИ РАН, 2001. – 120 с.

2. Международная стандартная классификация образования [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uis.unesco.org›Library/Documents/isced97-rus.pdf.

3. Официальный сайт Eurostat [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.epp.eurostat.ec.europa.eu.

4. Стандартная международная торговая классификация ООН. Четвертый пересмотренный вариант // Департамент по экономическим и социальным вопросам ООН. – Нью-Йорк, 2008.