Савичев О. В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

РОЗВИТОК ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНИХ ВІДНОСИН ЯК ПЕРСПЕКТИВНИЙ НАПРЯМ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ У СВІТОВИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОСТІР

Враховуючи теперішній стан української економіки та тенденції змін її основних функціональних сфер, Україна може дійсно розвиватися тільки шляхом інновацій та доукомплектування сучасних технологій.

Для того, щоб казати про можливість розвитку, треба об’єктивно враховувати сучасні умови, а також потенційні можливості позитивних змін на рівні держави, галузі та окремих підприємств.

Звичайно, що без прямої та опосередкованої підтримки держави дуже трудно казати про розвиток на мезо- та мікрорівні, який є передумовою розвитку національної та світової економіки.

В сучасних реаліях зрозуміло, що майже усі галузі економіки, де задіяна імпортна складова, найближчим часом не мають очевидної перспективи зростання. Внаслідок повільного темпу ділової активності та відносно низького рівня інвестиційної привабливості найближчим часом країна не може розраховувати на те, щоб отримувати реальні інвестиції, приватні запозичення, сучасні технології. Отже, для того щоб світ сприймав нас як реального ринкового партнера, ми повинні знаходити внутрішні резерви, за допомогою яких завойовувати нові ринки збуту, що матиме такі позитивні наслідки як створення нових робочих місць, зростання податкових надходжень, збільшення заробітної плати, підвищення рівня життя.

Враховуючи такі обставини, розвиток країни, галузі або окремого підприємства можливий виключно за рахунок власних джерел.

Проблеми нашої держави усім відомі і не потребують постійної констатації, але, на нашу думку, при задіянні взаємовигідних відносин між державою та економічним суспільством є реальний шанс у вітчизняних підприємств суттєво збільшити частку на міжнародних ринках.

Економічний розвиток «позначає перехід від одного етапу економіки до іншого, при якому в новому періоді не тільки збільшується виробництво тих самих товарів і послуг, що вже вироблялися раніше, а має місце й виробництво нових товарів і послуг з використанням нових технологій порівняно з попереднім періодом» [1].

Таким чином, враховуючи низький (на теперішній час) рівень фінансових, політичних, психологічних ресурсів ставиться адекватне питання, як можна за мінімальними затратами (майже нічого не вкладаючи) отримати максимальний економічний ефект, при діючій системі усіх недоліків управлінського державного апарату.

Дуже доцільним було б впровадження механізму підтримки вітчизняного продукту на рівні держави. Фактично створення великого «офісу» державних менеджерів без заробітних плат (мотивацією є відсоток від продаж) із наданням без обмеженого доступу до державних механізмів з однією метою продати вітчизняний товар (послугу).

З боку держави має бути чіткий меседж, про те, що якщо товар (продукція) відповідає міжнародним стандартам, то цей продукт буде продаватися на ринках світу. На цьому питанні усі повинні зосередитися, оскільки гарантування реалізації на міжнародних ринках одночасно задіює психологічні, фінансові, технологічні, людські ресурси для стрибку у напрямку розвитку економіки. Також це створить передумови для впровадження сучасного механізму оподаткування (який передбачає в першу чергу легкість ведення підприємництва), ціноутворення, конкурентоздатності, якісного ринку праці, банківської системи.

Тільки виключно один механізм вітчизняної підтримки буде створювати автоматично вищезазначені механізми, як єдиний організм, що буде здатен самоорганізовуватися та самолікуватися.

На нашу думку, українські підприємці мають зосередити зусилля у цьому напрямку, спрямовувати максимальні зусилля на його реалізацію. Відкидати зусилля, направлене на вирішення питань у податкових органах, органах прокуратури та інших, і за рахунок адміністративних можливостей вирішувати свої приватні питання – це шлях у нікуди, оскільки через деякий час конкурент може задіяти ті ж самі інструменти проти Вас. Виключно запровадження, наполегливість конкурентного механізму може вивести із кризи підприємства, соціально-економічну сферу життя країни та подолати бюрократичний апарат держави. Задіяти систему, коли сам бюрократичний апарат буде заінтересований у тому, щоб цей механізм працював і приносив легально доходи не тільки підприємництву, державному бюджету, а також державному службовцю, якому не потрібно направляти мозкову активність на те, як зміцнити та убезпечити свої тіньові інтереси.

Розвиток не є випадковим процесом, звичайно що вимагати від держави можна та потрібно, але без кожного з нас, хто зацікавлений у запровадженні механізму поліпшення та допомоги виходу на зовнішні ринки, руху вперед не буде, оскільки держава – це ми в цілому, не інтереси окремих груп, а кожен окремий приватний інтерес, що забезпечує добробут усім групам населення.

В Україні є дуже високий потенціал: рідкоземельні копалини, кліматичні умови, географічні умови, високий рівень освічених людей, зацікавленість з боку інвесторів, підприємців які працюють в країні, населення – усі умови для запровадження цього механізму є.

Розробка та втілення цієї ідеї, необхідного законодавства, організаційних дій не призведе до даремно витраченого часу та зусиль, оскільки поки що є фундамент для втілення такого проекту.

Потрібно переходити на якісно другий рівень мислення від егоїстично приватного до загального інтересу, якщо ми хочемо розвиватися.

Список використаних джерел:

1. Економічний розвиток та економічне зростання // Вільна енциклопедія Вікіпедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Економічний_розвиток

2. Новини Кореспондент.Net [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://korrespondent.net/business/

3. Новини Цензор. Net [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://censor.net.ua/