Шапран Г. О., Курінна І. Г.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

В сучасних умовах ведення бізнесу все значнішою стає роль інноваційної діяльності вітчизняних підприємств. Оскільки використання інноваційних методів у бізнесі є вагомим фактором конкурентоспроможності продукції підприємства, який дозволяє ефективніше використовувати наявні виробничі фактори, створює ширші можливості виходу продукції на нові ринки, та створює умови довгострокової стабільної роботи.

Проблема реалізації інноваційної діяльності актуальна для України. Для того, щоб практично використовувати різноманітні стратегії інноваційного розвитку, необхідно здійснити певні кроки для поліпшення інноваційної діяльності на всіх існуючих рівнях: держава – галузь – регіон – підприємство. Як свідчить практика, на сьогоднішній день підприємства не забезпечені низкою відповідних економічних умов для впровадження нововведень [1].

Характеристика стану інноваційної діяльності в Україні:

– недостатній обсяг інноваційної продукції, яка реалізується підприємствами;

– низький рівень інноваційної активності підприємств промисловості;

– недостатній рівень активності підприємств в інноваційній сфері малого та середнього бізнесу;

– тенденції до зменшення витрат підприємств на інноваційні процеси.

Через низку внутрішніх і зовнішніх факторів, та факторів, які сформувались під час світової фінансової кризи й продовжують свій негативний вплив нині, відбулось значне зменшення питомої ваги продукції інноваційного типу в обсязі реалізованої промислової продукції підприємств України. Частка реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої промислової продукції у 2014 році становила лише 2,5 %, що є ще меншою від показника 2011 року у 3,8 %. А обсяг імпорту високотехнологічної продукції значно перевищував обсяг виробництва українськими підприємствами.

Не дають належних підстав для довгострокового та стабільного розвитку негативні зміни у кількості ресурсозберігаючих та маловідходних програм, а також нових технологічних процесів (в 2010 році у порівнянні з попереднім роком цей показник знизився на 36,3 %).

Для впровадження інновацій у виробництво в 2014 р. промислові підприємства витратили 7,7 млрд. грн., що є ще меншим за показник 2012 року у 11,5 млрд. грн. [4].

Частка промислових підприємств, що займались інноваційною діяльністю в Україні в 2014 році склала 16% від загальної кількості. Найвищою в Україні частка інноваційно активних підприємств в 2014 році спостерігалася в Сумській, Запорізькій, Харківській, Одеській, Кіровоградській, Львівській областях, у м. Києві. Для порівняння, в таких країнах як Японія, США та Німеччина інновації впроваджують приблизно 76% підприємств [2].

Створення, розвиток та подальша реалізація інноваційної діяльності українських підприємств гальмується цілим рядом факторів. Серед них основним чинником є відсутність ефективної системи та механізму фінансування інноваційної діяльності.  Крім того, суттєвим є високий економічний ризик, недостатня інформаційна база щодо ринків збуту продукції, відсутність злагодженого механізму функціонування та стимулювання інноваційної інфраструктури, не злагоджене законодавче регулювання, відсутність у підприємств можливостей для кооперації між собою та науковими організаціями, нестача наукових кадрів [3].

Проведений аналіз стану інноваційної діяльності підприємств України визначає таке негативне явище як зниження інноваційної активності суб'єктів господарювання.

Для вирішення існуючих проблем інноваційної діяльності необхідно сформувати ефективно діючу систему активізації інноваційної діяльності шляхом втілення відповідних умов для ефективного впровадження інновацій. В першу чергу, це стосується створення належної законодавчої бази, а також формування відповідної організаційної системи координації та контролю впровадження інновацій.

Для того щоб Україна здійснила крок вперед в області інновацій, необхідна відповідна підтримка державних органів влади, створення сприятливого інвестиційного клімату, нові наукові досягнення та високотехнологічні рішення. Варіантами вирішення існуючих проблем є: формування державної інформаційної інфраструктури, удосконалення існуючих інформаційних та законодавчих баз, сертифікація інноваційної продукції, відповідна державна політика, створення небанківських інноваційних фінансових установ.

Необхідна міцна основа для удосконалення інноваційних процесів та інтеграції України до інноваційного простору розвинених країн світу. А зробити це можливо лише при правильно спланованій та злагоджено функціонуючій системі заходів.

Список використаних джерел:

1. Гриньова В. М. Інвестування: Підручник/ В. М. Гриньова, В. О. Коюда, Т. І. Лепейко, О. П. Коюда. – К.: Знання, 2008. – 452 с.

2. Офіційний сайт державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

3. Скрипко Т. О. Інноваційний менеджмент: Підручник / Т. О. Скрипко. – К.: Знання, 2011. – 423 c.

4. Проблеми економіки та управління Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2008. – №628. – С. 438-442

5. Щодо першочергових заходів з активізації інноваційної діяльності в Україні. Аналітична записка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/654/