К. е. н. Скрипник Н. Є.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ФАКТОРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКТИВІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ

Технологічний розвиток та глобалізація економіки упереджують застосування інноваційних технологій у підприємницькому секторі. Інновації стали ключовою рушійною силою більш продуктивного економічного зростання, вони дозволяють вийти на існуючі світові ринки наукомісткої продукції та створити нові й мають вагомий вплив на конкурентоспроможність як бізнесу, так і економіки в цілому. Світовий досвід доводить, що стійкий розвиток економіки залежить не стільки від ресурсних можливостей, скільки від інноваційного характеру підприємництва, що вимагає від суб’єктів підприємницького сектору нових форм господарювання. Отже, постає потреба в забезпеченні стабільних умов здійснення інноваційного підприємництва в Україні, чому може сприяти належна організаційно-інфраструктурна підтримка.

В Україні немає загально затвердженого трактування інноваційного підприємництва, оскільки на законодавчому рівні поняття підприємництво та інноваційної діяльності розмежовуються відповідно до Господарського кодексу України та Закону України «Про інноваційну діяльність». Постає питання, яким чином інноваційні підприємства можуть здійснювати свою діяльність і керуватися правовими нормами, якщо на законодавчому рівні не існує визначення інноваційного підприємництва, яке є основою їхньої життєдіяльності. Розглянемо деякі визначення інноваційного підприємництва як категорії. Єдиного визначення інноваційного підприємництва не існує, науковці трактують його по різному.

Управлінський підхід до визначення інноваційного підприємництва пропонує засовувати В. В. Зянько. На його думку інноваційне підприємництво можна трактувати як створення та управління процесом інноваційного підприємства, реалізація якого утілюється в розробку і комерційне використання інновацій, це особливий процес господарювання, який спрямований на інновації, утворення нової продукції, нестримного пошуку нових можливостей, втілення нових проектів або покращення існуючих [1, С. 62]. Прихильники іншої наукової школи, до яких відносяться Гальчинський А.С., Геєць В.М., Кінах А.К., Семиноженко В.П. вважають, що інноваційне підприємництво можна визначити як ризикову ініціативну діяльність, яка пов’язана з розробкою та комерційним просуванням результатів наукових та технічних досліджень на основі новітніх підходів до процесу виробництва та управління і спрямована на досягнення конкурентних переваг відповідно до очікуваного ефекту (економічного, технологічного, соціального) [2, С. 97]. Розвиваючи теорію попередників Черненко С.М. розуміє під інноваційним підприємництвом сукупність ініціатив систематичних дій суб’єктів підприємницької інноваційної діяльності, які мають ризикований характер і повинні забезпечити поступову зміну етапів інноваційного циклу, а саме інновації з високим рівнем соціальної, наукової, технічної та підприємницької значущості щодо задоволення потреб споживачів та отримання прибутку [3, С. 307] .

Діяльність підприємця як носія і реалізатора новаторської інноваційної діяльності полягає в пошуку інноваційних ідей, відборі найперспективніших ідей, розробленні задуму, експертному оцінюванні, розробленні бізнес-плану, виробництві дослідних зразків, випробуванні, маркетингових дослідженнях, просуванні товарів на ринок, займанні ринкових ніш, масовому випуску товарів

Комплекс підсистем, елементів та компонентів, які забезпечують інтегративну цілісність, кінцевим завданням якої є отримання прибутку складають систему інноваційного підприємництва.

Основними завданнями розвитку інноваційного підприємництва в сучасних умовах стають: 1) розвиток інтеграційних зв’язків між малими і великими компаніями, сприяння формуванню високотехнологічних, наукомістких малих фірм в інфраструктурі промислового сектора; створення і підтримка технологічних компаній, створених з метою комерціалізації розробок (start-ups); підвищення інноваційної активності стійких малих компаній. виробничі функції малого бізнесу поступово поширюються на поле підприємницької діяльності великих корпорацій, великий бізнес дедалі частіше звертає увагу на широкі потенційні можливості малих підприємств і прагне їх використовувати у своїх інтересах, зокрема, для скорочення виробничих витрат, розробки і промислового освоєння нових зразків продукції. А надані державою і регіональними структурами податкові й адміністративні пільги та преференції роблять малий інноваційний бізнес у багатьох відносинах привабливим для великих підприємств.

Розвиток інноваційного підприємництва сьогодні розглядається як складова національних інноваційних систем та справедливо вважається найважливішим інструментом трансформації економічної системи в умовах науково-технічного прогресу та ключовим ресурсом у забезпеченні конкурентних переваг. В умовах глобалізаційних процесів особливо актуальною постає проблема розкриття сутності та механізмів функціонування малого інноваційного підприємництва як невід’ємного, системо утворюючого елементу інноваційної системи, оскільки його роль полягає в підвищенні інноваційної активності й ефективності та стійкості системи.

При розвитку малого підприємництва в інноваційній сфері важливим є оптимальне сполучення форм і методів державного регулювання з використанням ринкових важелів і стимулів розвитку наукової, науково-технологічної й інноваційної діяльності при реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки й технологій. Посилена роль цієї сфери економіки змусила визнати необхідність розроблення політики, основними цілями якої є: розвиток міжнародної конкурентоспроможності національних малих підприємств, економічне зростання на інноваційній основі, трансфер технологій.

Список використаних джерел:

1. Зянько В. В. Інноваційне підприємництво: сутність, механізми і форми розвитку : монографія / В.В. Зянько. – Вінниця: УНІВЕРСУМ – Вінниця, 2008. – 397 с

2. Інноваційна стратегія українських реформ / А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, А.К. Кінах, В.П. Семиноженко /. – К.: Знання України, 2002. – 336 с.

3. Регіональні інноваційні системи України: стан формування та розвитку в умовах інтеграційних процесів : монографія / за ред. Л. І. Федулової. – К.: ДУ «Ін-т екон. та прогрозув. НАН України», 2013. – 724 с.