Стаховський Л. М.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У СФЕРУ ПОСЛУГ

В сучасних умовах значно зростає роль сфери послуг в загальному розвитку національної економіки. Послуги являються одною з рушійних сил суспільства та основним фактором зростання продуктивності, проте стан сфери послуг в Україні знаходиться не на достатньо високому рівні.

Україна має великий простір для інноваційної діяльності завдяки багатим ресурсам, значному людському потенціалу, потенційній ємності внутрішнього ринку. Зокрема, особливої уваги слід надати перспективам впровадження інноваційних процесів у сфері послуг, оскільки саме від них залежить укріплення конкурентної позиції та досягнення світових стандартів. Досвід останніх десятиліть показує низький рівень контрольованості фінансових потоків та диспропорцію в їх структурі, залучені іноземні інвестиції не здійснили очікуваного впливу на економіку і були в основному направлені на низько технологічні сфери промисловості.

Актуальність проблематики розвитку сфери послуг полягає в тому, що за сучасних умов ринок послуг розвивається дуже швидкими темпами, тому визначення перспектив впровадження інновацій в цій сфері, які будуть ефективним та міцним механізмом розвитку, є одним з першочергових завдань як для суб’єктів господарювання так і для держави в цілому.

При розробці нових послуг необхідно враховувати їх особливості: невідчутність, невіддільність, мінливість і тлінність. Це означає послуга не може бути надана до покупки (як і в випадку матеріальних благ), і виробляється та споживається в той же час, вона не може бути збережена. Характер послуг впливає на їх розвиток і управління підприємств сфери послуг.

Організацію інноваційної діяльності підприємств сфери послуг має забезпечити формування стратегічних пріоритетів розвитку сфери послуг; розробка та реалізація стратегії розвитку підприємств у перспективі; формування ефективної системи комунікацій, що орієнтована на реалізацію вітчизняних послуг; формування персоналу з інноваційним баченням майбутнього ; впровадження системи контролінгу процесів розвитку підприємств на сучасному ринку. Це дасть можливість забезпечити стійкі конкурентні позиції, забезпечити умови для розширення ринку послуг і переваги конкурентні підприємств.

В Україні сьогодні, на жаль, інноваційні процеси в національної економіці не набули глобальних масштабів, так кількість підприємств, які впроваджують інноваційні процеси, зменшується і становить наразі 12-14%, що менше в 3-4 рази, ніж в інноваційно розвинутих країнах [1]..

Головне завдання підприємств цієї сфери – це реструктуризація виробництва, що спрямована на забезпечення конкурентних переваг підприємства на світовому ринку на основі сучасних наукових досягнень і передового досвіду. Це дуже важливо не лише з точки зору розвитку експортного потенціалу країни, але особливо важливо для утримання національного ринку.

На засадах проведеного аналізу, можна зазначити, що інноваційна діяльність підприємств сфери послуг має ряд важливих відмінностей:

• як правило, швидкість створення нового сервісу перевищує швидкість зміни смаків користувачів нових послуг, порівняно з новими продуктами;

• більшість нових послуг пов’язана з їх поліпшенням, а не з інновацією послуг;

• у більшості послуг, самі користувачі беруть участь в процесі виробництва;

• обслуговуючий персонал мають вирішальне значення для виробництва і надання послуг.

При цьому треба визначити, що інноваційні теорії, розроблені на основі дослідження виробничого сектора також можуть бути застосовані до послуг. Особливої актуальності за сучасних умов набуває та потребує розвитку стратегічна теорія інновацій.

Проте, значна кількість нововведень має бути пояснено з точки зору теорії підприємництва. Що стосується управління і організації інноваційної діяльності підприємств сфери послуг, то можна зробити наступні висновки:

• інновація є стратегічним завданням;

• стратегія встановлює рамки у межах яких має здійснюватися інноваційна діяльність;

• в організації інноваційної діяльності приймають участь всі відділи організації, які, таким чином, здійснюють організаційний процес;

• структура інноваційної організації можна охарактеризувати як дуалістичну;

• інноваційний процес складається з наступних етапів:

1. Генерування ідеї;

2. Трансформація в інноваційний проект;

3. Розробка;

4. Впровадження.

Список використаної літератури:

1. Моргулець О. Б. Роль сфери послуг в економічній системі України / О.Б. Моргулець // Економічні науки. Серія «Економіка та менеджмент»: Збірник наукових праць. Луцький національний технічний університет. – Випуск №7 (26). – Частина 2. – Луцьк, 2010. – С. 25-30.

2. Решетняк О. В. Сучасні методи управління підприємством сфери послуг. – Х.: Фактор, 2008. – 544 с.

3. Шмігельська З.К. Зарубіжний досвід управління інноваційною діяльністю малих і середніх підприємств та можливості його адаптації в ринковій економіці України / З.К. Шмігельська // Стратегічні пріоритети. – 2010. – №2 (3). – С. 119-128.