Циновнік А. Є.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ПЕРСПЕКТИВИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ

В Україні,протягом останніх п’яти років, незважаючи на деякі зрушення в процесі стабілізації макроекономічних показників, не вдається здійснити заплановані вектори розвитку в експорті інноваційного потенціалу та створенні вигіднихпередумов для інноваційної діяльності національних виробників.

Проте, потенціал для співпраці ще не повністю реалізований через часткової відсутності необхідних для цього навичок і доступу до інформації. Україна має вигідне географічне положення і розвинені культурні та економічні зв'язки з країнами СНД, що обумовлює значний потенціал співробітництва, який буде можливо більш повно використовувати. Незважаючи набезліч поточних ініціатив, залишається ще простір для дій по забезпеченню міцнішою інституційної основи для спільних проектів в різних областях.

Участь в глобальних інноваційних мережах та регіональних партнерських програмах важливо для отримання доступу до знань, який веде до підвищення конкурентоспроможності країни і забезпечення адекватних внутрішніх зусиль. Українські вчені все частіше беруть участь в різних ініціативах наукового співробітництва в рамках двосторонніх, регіональних і міжнародних структур[1].

Розвиток підприємництва є необхідним процесом,тому що через його функціонування розглядаються та вирішуються проблеми досягнення оптимальної кількості робочих місць,усувається монополізація будь-якої галузі. Саме тому економічні системи з ринковими відносинами створюють значну частину валового національного продукту, де підприємства відіграють велику роль у розробці та стимуляції інноваційних процесів,гарантуючи їх ефективність,набагато більшу, ніж інших сфер діяльності держави. Окрім того,заснування та функціонування значної кількості компаній підтримує сталий розвиток економічних областей. Також через високий рівень конкурентних відносин, підприємства набагато ліпше постачають регіональні та національні ринки товарами та послугами, спостерігається зменшення негативних наслідків впливу на ринок робочої сили при неплатоспроможностідеякої кількостіневеликих підприємств , особливо порівнюючи дану ситуацію із банкрутством великих підприємств. Інноваційний розвиток малихта середніх компаній є найголовнішим пріоритетом і через проведення децентралізації бюджетної системи[2].

Розвиток підприємницької діяльності в Україні за період з 2011 по 2015 роки цього бізнесу гальмується, завдяки недосконалій державній політиці щодо власної підтримки, глибоке оподаткування, забороні на деякі види діяльностей, адміністративні перепони, бюрократичні системи в привласненні патентів. Регіональна практика розвитку та протекції великого бізнесу стверджує, що найдоступнішим фактором кредитування бізнесу є діяльність парламенту щодо головних умов відшкодування кредитів в випадку неблагонадійно стічинних господарств. Даний факт погіршує вірогідність кредитних ризиків та вбиваєцю основну ваду на шляху передачі кредитів підприємництву, особливо першим діячам у сфері бізнес-діяльності [3].

На основі вищесказаного потрібно брати до розуміння головні вектори прискореного розвитку підприємств в економіці України встановлені стратегією інноваційного розвитку до 2020 року:

– майбутнє вдосконалення законотворчої та нормативно-правової бази щодо створення вигідних передмов для розвитку підприємництва;

– вдосконалення позикової політики;

– удосконалення фіскальної політики через забезпечення дії більш спрощеної системи оподаткування;

– впровадження засобів науково-технічного прогресу, створенню нової продукції, розробка її аналогів;

– юридичне та організаційне розширення повноважень контролюючих організацій за державними органами виконавчої влади та службовцями щодо виконання ними безпосередніх обов’язків,удосконалення нормативно-правової бази, функціонування та розвитку підприємництва[4].

Сьогодні, особливо надважливою передумовою для діяльності підприємствє впровадження ефективних інноваційних технологій національними та зарубіжними інвесторами. Наша країна має величезний потенціал для активного імпорту технологій та грошових потоків інвесторів, великий споживчий ринок, вигідне географічне розташування, багаті природні мінерали, кваліфіковану і дешеву робочу потугу, значну наукову-дослідницьку галузь.

Список використаних джерел:

1. Горбулін В. П. Державне управління науково-технічними та економічними процесами реалізації Україною стратегічного курсу на європейську і євроатлантичну інтеграцію / В. П. Горбулін – К. : ДП „«НВЦ» Євроатлантикінформ”, 2010. – 272 с.

2. Ковальчук С.В. Маркетингові стратегії інноваційного розвитку промислових підприємств: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д.е.н.: спеціальність 08.00.04 / С.В. Ковальчук. – Хмельницький: ХНУ, 2013. – 39 с.

3. Климчук А.О. Сучасна парадигма забезпечення конкурентних переваг підприємства / А.О. Климчук // Бізнес- Інформ. – 2014. – №1. – С. 221 – 225.

4. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010 – 2020 роки в умовах глобалізаційних викликів / Авт.-упоряд.: Г.О. Андрощук, І.Б. Жиляєв, Б.Г. Чиженський, М.М. Шевченко. – К.: Парламентське вид-во, 2009. – 632 с.