К. соц. н. Турба
О. О., Хлівний Є. І.
Запорізька державна інженерна академія
(Україна)
Запорізький край ще з радянських часів був одним з
найбільш промислово розвинутих регіонів
України. За даними Держкомстату, у 2013 році Запорізькій регіон займав перше
місце серед областей країни за обсягом промислового виробництва у розрахунку на
душу населення [1]. Більше ста виробничих підприємств регіону успішно здійснювали
зовнішньоекономічну діяльність і за обсягами експорту область посідала четверте місце в Україні.
І все ж в останні роки продукція промислових підприємств та й аграрного комплексу
виявилася недостатньо затребуваною, що привело до суттєвого зниження загального
економічного потенціалу Запорізького регіону. Відповідно зменшується і кількість
робочих місць: за даними Запорізького центру зайнятості, у лютому 2016 р. на
одну вакансію приходилося 60 бажаючих знайти роботу [2]. Зростає соціальна напруга, регіон знаходиться у
передкризовому стані.
Що можна реально зробити в регіоні? На жаль, поряд з регіональними факторами більш вагомими є причини національного масштабу. Після 2013 року в результаті неефективної національної економічної політики та воєнного фактору різко зменшився валовий внутрішній продукт (ВВП) країни. Хоча офіційна статистика фіксує формальний зріст ВВП (завдяки інфляції гривні), перерахунок у доларовому еквіваленті показує у 2014-205 роках спад ВВП проти 2013 року у 28 відсотків щороку (табл. 1). Інфляція в Україні на кінець 2015 року зросла до 43,3% у порівнянні з таким же періодом 2014 року (24,9%) і досягла максимального значення за останні 20 років [1]. Погіршує ситуацію збільшення більш ніж удвічі сукупного (зовнішнього і внутрішнього) державного боргу України.
Таблиця 1. Динаміка ВВП та державного боргу України за 2010-2016 р. р. [1]
Роки |
Номінальний ВВП |
Сукупний державний борг |
||
млн. грн. |
млн. USD |
млн. грн. |
борг / ВВП, % |
|
2010 |
1 082 569 |
136 419 |
316 885 |
34,7 |
2011 |
1 316 600 |
163 160 |
432 235 |
39,9 |
2012 |
1 408 889 |
175 781 |
473 122 |
35,9 |
2013 |
1 454 931 |
183 310 |
515 511 |
36,6 |
2014 |
1 566 728 |
131 805 (- 28,1%) |
584 114 |
40,1 |
2015 |
1 567 755 |
131 899 (- 28,0%) |
1 100 564 |
70,2 |
2016 |
дані |
відсутні |
1 571 766 |
|
Характерним показником є відношення сукупного боргу до ВВП, яке, як видно з таблиці, збільшилося майже удвічі (до 70,2%) у порівнянні з 2010-2013 роками.Погіршання інвестиційного клімату в Україні в цілому спричинюють і невщухаючі корупційні скандали, причому практично всі дійові особи корупційних вчинків, особливо високопосадовці, через певний час після затримання опиняються на волі, а то й за межами країни. Це бачать не тільки українці, а й уся Європа, Америка та інші країни, у тому числі, звісно, потенціальні інвестори. Не дивно тому, що у результаті дії усіх наведених факторів суттєво знизилася і інвестиційна привабливість Запорізького регіону.
Так, за перший квартал 2015 року в економіку Запорізької області зарубіжними інвесторами було вкладено усього 2,6 млн. дол. прямих інвестицій, що у 12 (!) разів менше у порівнянні з таким же періодом попереднього року (31,2 млн. дол.). Стосовно експортної політики – на одному з цьогорічних квітневих пленарних засідань Верховної Ради мало не з гордістю говорилося, що експортні поставки до Росії у першому кварталі становили один (!) відсоток від минулорічних. Зрозуміло, що за такий термін переорієнтувати значну частину національної і регіональної промисловості вкрай важко.
Далі, чого вартує ініціатива збільшити на 15 відсотків вартість вантажних перевезень в країні, що відразу зробить нерентабельною роботу місцевих металургійних підприємств?Висновок перший: основна причина інвестиційних негараздів – неефективна, м’яко кажучи, владна політика України. До такого висновку приходять навіть прості українці. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у період із 23 лютого по 8 березня 2016 р. [3]. Дослідження показало, що 78,3% дорослих громадян України вважають, що влада веде країну в неправильному напрямку. Першочергове завдання громадськості – тиснути усіма законними методами на владу, щоб змусити її повернутися обличчям до людей, у тому числі відновити нормальні умови роботи промисловості, у тому числі регіональної.
Висновок другий – не варто чекати «склавши руки» відродження кимось промислового потенціалу регіону, необхідно розвивати і впроваджувати власні регіональні ініціативи. Одним з пріоритетних напрямків розвитку області і міста може стати диверсифікація регіональної економіки. Запоріжжю необхідно стати містом з багатогалузевою економікою, розвиненим переробним сектором з високим ступенем переробки та високою доданою вартістю продукції. Перебуваючи в центрі промислового і аграрного південного сходу України і маючи розвинену транспортну інфраструктуру, Запоріжжя може стати потужним логістичним центром.
Ще одна галузь, яка повинна отримати розвиток в нашому місті – це туризм. Наш край багатий історичними пам'ятками – це славнозвісний національно-історичний заповідник «Хортиця», Кам'яні могили, знаменита садиба Попова та ін. Цікаво, що молодь першою «проголосувала» за перспективу розвитку туризму: торік під час вступної кампанії у одному з найбільших ВНЗ Запоріжжя (ЗНТУ) максимальним був конкурс саме на спеціальність «туризм». Список використаних джерел:1. http:www.Ukrstat.gov.ua2. http:www.dcz.gov.ua./zap/3. http:www.Unian.ua