Вакуленко І. О.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАКУПІВЕЛЬ ЗА ДЕРЖАВНІ КОШТИ

У теперішній час проблема подолання дефіциту державного бюджету актуалізує питання, пов'язані з розподілом обмеженого обсягу бюджетних асигнувань. Враховуючи, що держава є масштабним споживачем робіт, товарів і послуг у різних галузях економіки, можна стверджувати, що держава як суб’єкт економічних відносин присутня на практично всіх ринках. Одним з основних інструментів, за допомогою якого держава впливає на економічні процеси, є процедура закупівлі за державні кошти [1]. При цьому варто відзначити існування різноманітних підходів для здійснення таких закупівель.

У разі успішної реалізації державної політики у сфері закупівель автоматично буде вирішена низка завдань, а саме перерозподіл ресурсів від державного бюджету до місцевих за рахунок розміщення замовлень на ті чи інші предмети закупівель в конкретному регіоні, забезпечення зростання конкретних галузей народного господарства, підвищення рівня внутрішнього інвестування, створення нових робочих місць, підвищення рівня життя населення та темпів зростання економіки в цілому.

У той же самий час, не варто забувати про те, як гостро стоїть проблема ручного управління такими закупівлями. Це, в свою чергу, призводить до неефективного витрачання державних коштів шляхом різного роду навмисних і ненавмисних дій чиновників, безпосередньо відповідальних за відповідні процедури закупівель [2]. Значною мірою ця проблема обумовлена державним апаратом, який диверсифікований за різними принципами: галузевим, географічним та іншими, що призводить до існування функцій державних закупівель, які багаторазово дублюються, наявність фактів несумлінного виконання службових обов'язків, службової недбалості, умисних дій, спрямованих на особисте збагачення. Контроль за проведенням значного обсягу державних закупівель з технічного боку є складним завданням, вимагає залучення значної кількості співробітників відповідних органів, витрат великої кількості ресурсів і часу для визначення таких невідповідностей і нераціонального розподілу ресурсів. Цю проблему покликана вирішувати автоматизована система ведення закупівель та їх розподілу. Зараз в Україні такі системи тільки починають впроваджуватися і про об'єктивність поки рано говорити.

Важливим аспектом державних закупівель є необхідність в гармонійному поєднанні багатьох факторів, що впливають на їх ефективність. Так, закупівля є задоволення якісної і кількісної складової при придбанні товарів, робіт та послуг для потреб організацій, що функціонують на благо держави в кожному періоді. Для досягнення цього необхідно користуватися принципами гармонійного перерозподілу ресурсів від держави до постачальників таких товарів, робіт та послуг. Проблема полягає в тому, що в разі необхідності закупівлі того чи іншого ресурсу необхідне залучення до процедур закупівель значного кола контрагентів, які будуть здійснювати такі поставки [4]. Це пов’язано з тим, що закупівлі за рахунок державних коштів складають значну частку від загального ринку товарів робіт та послуг. Тому, значних гравців на ринку цікавлять в першу чергу компанії, які мають можливість та ресурси для адміністрування. Це зумовлено тим, що сучасне законодавство в галузі державних закупівель жорстко регламентує необхідний пакет документів, який необхідно надавати для участі в тендерних процедурах, яким надається пріоритет при здійсненні процедури закупівель.

Таким чином, будь- яка компанія, яка бажає здійснити ті чи інші закупівлі за державні кошти, змушена за власний рахунок фінансувати створення пакету документів для участі в торгах. Для деяких видів закупівель сума цього фінансування може бути значною. Таким чином, малі компанії навмисно відсікаються від участі в постачанні товарів, робіт та послуг за умов державного фінансування.

З іншого боку, існує проблема, яку можна охарактеризувати як небажання держави не спонукати посадових осіб до розбиття обсягу продукції, що має бути поставлена за часом та кількістю. Це дало б змогу суб’єктам малого бізнесу, що мають невеликий обсяг виробництва, ефективно приймати участь у торгах та перемагати в них і таким чином, отримувати фінансову допомогу з боку держави для здійснення власного розвитку в цей непростий час, що є одним з найбільш вагомих аргументів для здійснення закупівель. Саме тому економічна ситуація в країні стає нестабільною, що значно погіршує інтенсивність інвестування в українську економіку з боку закордонних інвесторів та місцевих компаній [6].

В разі, коли значна кількість підприємств буде залучена до державних закупівель, це надасть змогу підприємствам покращити свій фінансовий стан, отримати оборотні кошти та, відтак, стати більш інвестиційно привабливими, залучити частку від прибутку для модернізації своїх виробничих потужностей, підвищення соціальних стандартів працівників та іншого [3].

Для здійснення такого підходу, на нашу думку, важливим кроком є коригування законодавства України таким чином, щоб до участі в процедурі закупівель залучалися всі підприємства, які функціонують в тій чи іншій галузі, щоб за видами економічної діяльності в автоматичному режимі відбувався відбір не серед тих підприємств, які виявили бажання до участі в конкретній процедурі закупівель, а серед усіх підприємств, які мають змогу поставити той чи інший товар, виконати роботу, надати послугу

Список використаних джерел:

1. Агєєв Є. Тендер поставок - база для найбільш раціонального забезпечення підприємства матеріально-технічними ресурсами / Є. Агєєв // ІАБ «Державні закупівлі України». – 2010. – № 3.

2. Герцик В. А. Критерії оцінки каналу розподілу / В. А. Герцик // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 4 (82).

3. Гетьманець О. П. Законодавче забезпечення контрольної функції органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в управлінні бюджетним процесом в Україні. / О. П. Гетьманець // Теорія та практика державного управління. – 2005. – Вип. 1 (10). – С. 134–137.

4. Монаєнко А. О. Роль фінансового контролю у забезпеченні фінансової дисципліни в Україні / А. О. Монаєнко // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць. – Вип. 2 (24). – 2010. – С. 160–164.

5. Міжнародна науково-практична конференція Україна-Польща: діалог культур у контексті євроінтеграції 25-27 вересня 2014 р.- Запоріжжя :2014.- С.66-68.

6. Подковенко С. Порівняльний аналіз здійснення контрольно-наглядових функцій у західноєвропейських державах / С. Подковенко // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць. – Вип. 2 (20). – 2005. – С. 81–87.