Коваленко А. В.
Дніпропетровський національний університет імені Олеся
Гончара (Україна)
ФІНАНСОВі
РЕСУРСи підприємства У СИСТЕМІ його
УПРАВЛІННЯ
Сучасні ринкові умови господарювання
характеризуються суттєвим підвищенням самостійності суб’єктів господарювання,
високим рівнем економічної та юридичної відповідальності, що обумовлює
зростання уваги до проблем, пов’язаних з забезпеченням фінансової стійкості та
платоспроможності підприємств, особливо в кризові періоди. Це зумовлює
підвищенні вимоги до питань раціонального та ефективного управління фінансовими
ресурсами підприємства, підвищує актуальність теоретичних досліджень та
практичних розробок у цьому напрямку.
Сучасна наукова думка представлена великою кількістю
трактувань та визначень терміну «фінансові ресурси підприємства», але
загальноприйнятним вважається розуміння цієї категорії як сукупності власних та
залучених грошових коштів, що знаходяться у розпорядженні підприємства, та які
направлено на фінансування поточних витрат та капітальні вкладення з метою
розширеного відтворення та погашення власних зобов’язань. Фінансові ресурси
покликані забезпечувати досягнення загальних цілей стратегічного розвитку
підприємства через механізми забезпечення господарської діяльності необхідними
грошовими коштами, їх товарно-грошовий обіг та погашення фінансових
зобов’язань.
Склад та структура фінансових ресурсів визначається
джерелами їх формування. З огляду на це, виділяють власні та позикові фінансові
ресурси підприємства. Власні фінансові ресурси належать підприємству на правах
власності та складаються з наступних елементів: нерозподілений прибуток,
статутний капітал, спеціальні грошові фонди, амортизаційні відрахування.
Позикові фінансові ресурси являють собою грошові кошти залучені підприємством
на деякий час з обов’язковою умовою повернення та складаються з кредитів різних
видів та походження і кредиторської заборгованості.
З точки зору економічного змісту фінансові ресурси
пропонується розділяти на надходження (кошти, залучені зі сторони), доходи (виручка
від реалізації) та накопичення (нерозподілений прибуток, амортизація) [1, с. 19].
Формування фінансових ресурсів за складом,
структурою та обсягами є важливим управлінським завданням, націленим на
забезпечення поточної та довгострокової фінансово-господарської діяльності
підприємства необхідними грошовими коштами. З огляду на різноманіття елементів
фінансових ресурсів при їх формуванні необхідно враховувати специфіку та
функції кожного з них, та визначати раціональну їх комбінацію. Управління
фінансовими ресурсами підприємства оптимізація
Другим напрямком роботи в межах управління
фінансовими ресурсами на підприємстві є забезпечення їх ефективного
використання у відповідності до напрямків діяльності підприємства. В
фінансово-економічних літературних джерелах представлено різні погляди на
напрямки та шляхи забезпечення раціонального використання фінансових ресурсів
на підприємстві.
Більшість фахівців [2, 3] виділяють два напрямки
використання фінансових ресурсів: на просте відтворення (оновлення використаних
факторів виробництва) та на розширене відтворення (довготермінові інвестиції).
При такому підході вважається, що в першому випадку на підприємстві формуються
обігові активи (запаси, дебіторська заборгованість, короткотермінові фінансові
вкладення, грошові кошти), в другому випадку – не обігові активи (основні
фонди, нематеріальні активи, незавершене будівництво).
Управлінські підходи до процесу формування та використання фінансових
ресурсів обумовлюються системою управління в цілому, тому що вимагають
комплексного розв’язання визначених проблем.
Загальновизнаним науково-методичним підходом вважають
системний підхід, що передбачає визначення складових елементів фінансових ресурсів, їх синергетичний ефект, вплив зовнішніх та
внутрішніх чинників на їх процес функціонування. Крім системного підходу, використовуються
наступні підходи:
-
процесний
(розглядає особливості та ефективність функціонування фінансових ресурсів,
тобто процеси формування та використання);
-
ситуаційний (дозволяє аналізувати
конкретні ситуації у певних умовах функціонування фінансових ресурсів, приймати
унікальні рішення).
Методи управління фінансовими ресурсами бувають
загально-управлінськими та специфічними, до яких відносять дисконтування, капіталізацію
доходу, розрахунок підсумкової вартості, метод вилучень та ін’єкцій, метод
«витрати-випуск».
Тож, управління фінансовими ресурсами володіє
відповідним набором принципів, методів, інструментів, які формують методологічні
підходи в даному напрямку. Використання
науково-методологічних підходів до управління фінансовими ресурсами
підприємства сприяє досягненню цілей їх оптимізації за складом, обсягами,
структурою при формуванні та забезпеченню максимальної ефективності
використання наявних та залучених фінансових ресурсів, що, в свою чергу, дає
змогу підприємству досягати найвищих результатів фінансової, економічної та
господарської діяльності, формувати власні конкурентні переваги та підвищувати
інвестиційну привабливість та ринкову ціну підприємства.
Список використаних джерел:
1. Стыров М. М. Финансовые ресурсы промышленных
предприятий: теория, анализ, управление / М. М. Стыров. – Сыктывкар, 2012. – 164 с
2. Завгородній А. Г.
Фінансово-економічний словник / А. Г. Завгородній, Г.
Л. Вознюк. – Л. : Видавництво Національного університету «Львівська
політехніка», 2005. – 714 с.
3. Бланк И. А. Управление активами /
И. А. Бланк. – К. : Ника-Центр, 2000. – 720 с.
4. Гринько Т.В. Финансовая стабильность
предприятия и показатели её оценки/ Т.В.Гринько// Матеріали
IV Міжнародної конференції
«Наука і освіта ‘2001» Д.: Наука
і освіта, 2001. – Т. 2. Економічні науки. – С. 17-19