Д. е. н. Семенов А. Г., Юсипчук Л. А.

Класичний приватний університет, м. Запоріжжя (Україна)

УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ ПО ЗАРОБІТНІЙ ПЛАТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Через недосконалу систему організації виробництва і праці, відсутності планування ходу й обсягів робіт на ПАТ «Дніпроенерго» персонал підприємства знаходився деякий час в простої. Для того, щоб уникнути цього необхідно удосконалити планування і нормування праці. Для виконання термінових і сезонних робіт наймати тимчасових співробітників, а чисельність постійного персоналу скоротити відповідно до виробничих потреб у ньому. Без досягнення відповідності рівня організації праці рівню розвитку техніки і технології виробництва на кожному підприємстві, навіть сама зроблена техніка не може дати достатнього ефекту. У тих випадках, коли прогресивні зміни у технічній і технологічній базі виробництва не супроводжується відповідними змінами у формах і методах організації праці, загальна ефективність виробництва взагалі може залишитися без змін. Разом з тим високий рівень організації праці дозволяє домагатися значного ефекту при наявності дуже скромної технічної бази. Цей ефект може бути досягнутий завдяки скороченню втрат непродуктивних витрат робочого часу, застосуванню раціональних прийомів і методів праці, поліпшенню практики підбора і розміщення кадрів на виробництві, ретельного нормування їхньої праці, поліпшенню умов праці, що забезпечують підвищення працездатності, зниження стомлюваності працівників [1].

Одним з основних факторів зниження заробітної плати, а отже і собівартості продукції залишається підвищення продуктивності праці. До матеріально-технічних факторів росту продуктивності праці відноситься технічний рівень застосовуваних знарядь праці, якість використовуваних матеріалів, прогресивність і інтенсифікація технологічних процесів, ступінь комплексного використання сировини, рівень механізації й автоматизація виробництва. Економічні фактори відображають міру зацікавленості виробничих колективів і кожного працівника в підвищенні продуктивності праці. Підвищення стимулюючої ролі заробітної плати, удосконалювання систем преміювання, розвиток колективної оплати за кінцевими результатами, бригадного підряду, господарського розрахунку і матеріальних санкцій відіграють важливу роль у рішенні задач росту продуктивності праці. До соціальних факторів відносять змагання і моральні стимули до праці, загальноосвітній і культурний рівень кадрів, психологічний клімат у колективі, престижність професій, дисципліна праці, умови праці, побуту і відпочинку.

Для посилення впливу премій на підвищення ефективності виробництва і продуктивності праці, забезпечення надійної і безперебійної роботи устаткування, економію паливно-енергетичних ресурсів конкретні розміри премій робітникам, керівникам, фахівцям і службовцям установлюються диференційовано, по категоріях працюючих, у залежності від складності, відповідальності і напруженості виконуваних ними робіт [2].

Так як заробітна плата є базою для розподілу адміністративних накладних витрат, то від правильності і більш детального обліку витрат на заробітну плату залежить калькулювання собівартості продукції. Тому особливу увагу варто також приділяти заходам щодо поліпшення й удосконалення обліку розрахунків по заробітній платі, контролю обліку витрат на працю та її оплату.

На ПАТ «Дніпроенерго» відповідно до облікової політики і використання інформаційної системи SAP R/3 у всіх СЕ (СП) застосовуються єдині первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Для обліку по місцях виникнення витрат (МВВ) і контролю планових і фактичних витрат плановий відділ (група) СЕ (СП) зобов'язаний у первинних документах надавати (контролювати) МВВ і код витрат.

Для визначення МВВ розроблені єдині для всіх СЕ (СП) шифри структурних підрозділів ПАТ «Дніпроенерго». Поняття МВВ набагато ширше, ніж структурний підрозділ СЕ (СП). З огляду на організаційну структуру і різновид діяльності, МВВ представлено в обліку з точок зору відповідальності (структурні підрозділи СЕ (СП)); виробничо-технічної (блоки, ділянки і т.д.); економічної (послуги КСБУ, ТЕС - оздоровчі, роботи/послуги, що супроводжують основну діяльність і т.д.).

Облік витрат по МВВ провадиться з метою з'ясування, де саме на підприємстві виникають витрати. Розподіл витрат по МВВ не тільки дозволяє здійснювати контроль, але і збирати усі дані для визначення собівартості окремих робіт/послуг.

Ієрархія МВВ ПАТ «Дніпроенерго» побудована за принципом «вкладення». Це означає, що з окремих МВВ збирається група на рівні структурного підрозділу СЕ (СП) чи послуги, що робляться КСПП, ДЕСК і т.д., потім ці групи збираються в СЕ (СП) і включаються в ПАТ «Дніпроенерго».

Така система дозволяє враховувати витрати на всіх рівнях і організувати ведення управлінського обліку для менеджерів усіх ланок управління.

Для планування витрат, а потім для фактичного обліку визначається портфель замовлень на внутрішні роботи/послуги між СЕ (СП) і замовлень, виконуваних СЕ (СП) на сторону. Роботи, виконувані між СЕ (СП), оформляються внутрішнім замовленням, МВВ замовника – згідно ієрархії МВВ ПАТ «Дніпроенерго».

Під час підписання акта прийому-передачі по ремонту (обслуговуванню) замовник (одержувач витрат) контролює зовнішній номер замовлення. Застосування у всіх СЕ (СП) єдиних кодів обліку витрат, що входять у номер внутрішнього замовлення, дозволяє при використанні інформаційної системи R/3 виключати внутрішні обороти між СЕ (СП), що скоротить документообіг по внутрішніх розрахунках, а також визначати собівартість будь-якого блоку ТЕС чи всіх ремонтних робіт тощо.

Згідно вищенаведених заходів щодо поліпшення обліку на ПАТ «Дніпроенерго» і введенню таких понять як місце виникнення витрат (МВВ) і замовлення (внутрішній чи на сторону) при розрахунку й обліку заробітної плати на ПАТ «Дніпроенерго» формується відомість розподілу заробітної плати по замовленнях і МВВ.

Це дозволяє більш точно збирати витрати на всіх рівнях, а отже більш детально визначати собівартість будь-якого блоку чи ТЕС усіх ремонтних робіт, що дозволяє організувати ведення управлінського обліку для всіх ланок управління [3].

Класифікація витрат і доходів на ПАТ «Дніпроенерго» побудована відповідно до П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати” за принципом функціонального групування доходів і витрат, що дозволяє оцінити рівень і вартість кожної функції, а також передбачає більш детальне розкриття формування чистого прибутку (збитку) ПАТ «Дніпроенерго».

Список використаних джерел:

1. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський фінансовий облік: підручник / Ф. Ф. Бутинець. - Житомир : Рута, 2006. - 832 с.

2. Безбатько О. Удосконалення системи оплати праці: проблеми та шляхи вирішення / О. Безбатько, В. Манакіна // Довідник економіста. -2007. -N12. -С. 70-74.

3. Крищенко К. Удосконалення організаційно-економічного механізму управління оплатою праці / К. Крищенко //Україна: аспекти праці. -2007. -N6.-С. 9-16.