Цюгро В. Ю.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

МОДЕЛІ ОБЛІКУ ВИТРАТ ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВА

Одним з основних завдань управлінського обліку в системі управління витратами підприємства є своєчасне і адекватне специфіці умов господарювання визначення собівартості виробництва одиниці продукції. В сучасних умовах об`єктивно зростає роль вивчення різних методів обліку витрат з метою їхнього скорочення та ефективного управління.

Питання обліку витрат широко розкрите у зарубіжних та вітчизняних виданнях. Дану тему досліджували Ф. Тейлор, Г. Емерсон, Г. Гантт, Ч. Гаррісон та інші. Так, Г. Емерсон в контексті управління продуктивністю переніс акцент в управлінні витратами з фактичної собівартості на так звану «доцільну», виділивши концептуальний підхід до виміру продуктивності за співвідношенням фактичних і стандартних витрат. На його думку, це співвідношення не має бути меншим за одиницю, тобто за будь-яких умов фактичні витрати мають дорівнювати або переважати над стандартними. Разом з тим, максимум продуктивності досягається за умови наближення фактичних витрат до стандартних.

На базі теорії Г. Емерсона Г. Гантт дослідив співвідношення між стандартними (природними) і непродуктивними витратами, результатом чого стало формулювання знаменитого правила Гантта, відповідно до якого всі витрати понад встановлені норми мають відшкодовуватися за рахунок винних осіб і у жодному разі не відбиватися на рахунках витрат. Саме це правило лежить в основі системи обліку «Стандарт-костинг».

Етимологічно «Стандарт-костинг» походить від двох понять: «стандарт», що відбиває кількість необхідних матеріальних і трудових витрат на виробництво одиниці продукції (тобто заздалегідь обчислені витрати на виробництво одиниці продукції або надання одиниці послуг), та «костинг», під яким мають на увазі грошовий вираз цих витрат. Отже, «Стандарт-костинг» буквально означає стандартну вартість витрат. Враховуючи специфіку формування і обліку витрат, ця система, передусім, концентрується на контролі за використанням саме прямих витрат виробництва, які можуть бути стандартизовані, а для контролю накладних витрат передбачається використання суміжних калькуляцій.

Послідовником ідей Г. Гантта виступив Ч. Гаррісон, який трансформував і розвив «Стандарт-костинг» у два положення:

по-перше, усі відображені в обліку витрати в обов’язковому порядку мають бути співвіднесені зі встановленими стандартами;

по-друге, виявлені внаслідок порівняння фактичних витрат зі стандартами відхилення мають бути згруповані і систематизовані за причинами їх виникнення.

Іншим методом обліку витрат є система «Директ-костинг», яку визначають як систему управлінського обліку, що ґрунтується на поділі витрат на постійні та змінні відповідно до класифікаційної ознаки залежності від обсягів виробництва. Ця система передбачає розрахунок калькуляцій собівартості продукції виключно за змінними витратами (які кількісно збігаються з величиною прямих витрат), що, певним чином, спрощує аналіз собівартості продукції з огляду на використання його результатів для оперативного управління витратами.

Система «Директ-костинг» передбачає дуальну організацію обліку витрат: це може бути облік виключно фактичних витрат, або у разі планування чи встановлення нормативів – облік планових (нормативних) витрат. В останньому випадку мова йде про конвергенцію систем «Стандарт-костинг» і «Директ-костинг».

Зазначені системи обліку витрат є основою для застосування сукупності методів витратного підходу у ціноутворенні, відповідно до якого «первинними» є витрати, а ціна – «вторинною». Відійти від традиційних способів ціноутворення дає змогу система «Таргет-костинг», яка передбачає визначення собівартості одиниці продукції, виходячи з попередньо встановленої ціни її реалізації. У цьому разі «первинною» виступає ціна, вирахуванням з якої цільової суми прибутку визначається цільова повна собівартість одиниці продукції, тобто витрати за суттю є «вторинними». Перевагою цієї системи в частині досягнення ефективності управління витратами є вимушена необхідність конструкційних змін продукції, змін у системі постачання сировини й матеріалів, використання персоналу з метою додержання лімітного рівня витрат, тобто система «Таргет-костинг» автоматично призводить до пошуку найбільш раціональних й ефективних управлінських рішень у всіх сферах господарської діяльності підприємства.

Дана концепція формує передумови для управління витратами підприємства на засадах ресурсозбереження, оскільки дає змогу попереджувати виникнення втрат ресурсів і непродуктивних витрат ітеративно, що знайшло відображення у її модифікації – системі «Кайзен-костинг», яка означає «безперервне удосконалення «маленькими кроками». Істотна відмінність між системами «Тагет-костинг» і «Кайзен-костинг» полягає у їх використанні на різних етапах господарської діяльності. Зокрема, система «Таргет-костинг» дає змогу підвищити ефективність управління витратами на стадії планування та розробки продукції, тобто її можна охарактеризувати як систему управління витратами попереджувальної дії. Система «Кайзен-костинг» з тією ж метою може використовуватися на стадії виробництва продукції, при чому як окремих її конструкційних елементів, так і готових виробів.

Практичне використання сполучення цих систем уможливлює одержання підприємством конкурентної переваги за рахунок спроможності реалізації більш гнучкої цінової політики та досягнення, відповідно, більш ефективного рівня витрат порівняно з конкурентами.

Список використаних джерел:

1. Жарикова Л. А. Управленческий учет : учеб. пособ. / Л. А. Жарикова. – Тамбов : Изд-во Тамбов. гос. техн. ун-та, 2014. – 136 с.

2. Керимов В. Е. Управленческий учет / В. Е. Керимов. – М. : Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2005.

3. Кондраков Н. П. Бухгалтерский учет / Н. П. Кондраков. – М. : Инфра-М, 2004.