К. т. н. Джур О. Є., Швець Ю. А.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ЯК УМОВА ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ КОМПАНІЇ В ПЕРІОД КРИЗИ

У кризових умовах становлення ринкової економіки в нашій країні особливе значення набувають питання практичного застосування сучасних форм управління персоналом, що дозволяють підвищити соціально-економічну ефективність будь-якого виробництва. Необхідна абсолютно нова концепція розвитку організації, що життєздатна в нових господарських умовах. Керівники підприємств покликані стати ініціаторами в області реалізації технологічних і організаційних змін.

Значні зміни, наявність кризової ситуації в соціальній, економічній, політичній сферах України одночасно як розширюють можливості, так і створюють серйозні обмеження для кожної людини, стабільності її існування і зростання. Ці проблеми та негативні явища суттєво впливають на діяльність та функціонування компаній. В період кризи, як правило порушується стабільність генерування позитивних грошових потоків на підприємстві і відповідно, впевненість у забезпеченні майбутнього як індивідуумів так і підприємства в цілому. Антикризове управління персоналом в таких умовах покликане врахувати цілий спектр питань адаптації співробітника до зовнішніх і внутрішніх умов функціонування і розвитку організації. Антикризове управління персоналом передбачає не лише формальну організацію роботи з персоналом (планування, відбір, підбір, розстановку), але і сукупність чинників соціально-психологічного, етичного характеру – демократичний стиль управління, дбайливе відношення до потреб людини, врахування її індивідуальних особливостей. Особлива увага повинна приділятися аналізу мотиваційних установок, умінню їх формувати і направляти відповідно до завдань, що стоять перед організацією, новою стратегією виходу із кризи та досягнення успіху. Наукова думка виділяє суттєві відмінності в управлінні персоналом під час кризи в різних моделях ринку праці (Японської моделі, моделі США, Шведської моделі, моделі гнучкого ринку праці, адміністративно-командної моделі). Аналіз різних моделей ринку праці показує узгоджену політику держави, працедавців та профспілкових організацій, особливо розвинутих країн Європи, у застосуванні різних заходів, які не дозволяють залишити людину саму у кризовому становищі із проблемами зайнятості. Крупні високотехнологічні компанії аерокосмічного бізнесу Європи та США здійснюють заходи взаємодії керівників організації з профспілками і службами зайнятості, забезпечують безпеку персоналу, розробляють принципово нові підходів до пріоритету цінностей відповідно до змін. Головне всередині організації – працівники, а за її межами – споживачі продукції, які саме і забезпечать відновлення позитивних грошових надходження до підприємства.

Авторське дослідження кризових явищ на підприємстві дозволяє виділити наступні характерні ознаки цієї ситуації: необхідність позитивного мислення, концентрації ресурсів та зусиль; завершеність певного кола розвитку (етапу життєвого циклу); нові починання, швидкі дії; переосмислення подій; пізнання суті справ і речей; знаходження свого призначення, події, яких ще не було; новий початок; свідомий вибір, що до подальшого життя підприємства.

Основним завданням антикризового управління персоналом є проведення певних досліджень для виявлення чинників, які провокують створення кризових ситуацій та були виявлені в роботі Рудик О. (табл. 2) [4]. Проблеми, які притаманні управлінню персоналом підприємств в умовах кризи, зокрема: недооцінювання необхідності розробки системи управління персоналом, відсутність набору нових працівників, низький рівень заходів щодо розвитку персоналу (внаслідок економії коштів на навчання), нерегулярність виплати заробітної плати, недостатня увага до формулювання корпоративних принципів роботи з людьми, зниження премій, відсутність заходів щодо професійного та кар'єрного просування персоналу, низький рівень роботи з кадровою документацією, недостатня увага до ділового оцінювання кадрів, скорочення персоналу та ін.

Таблиця 2. Система чинників, що визначає організаційну поведінку персоналу підприємства в умовах кризи [4]

Групи чинників, що визначають організаційну поведінку персоналу в кризових умовах	Чинники
Зовнішні	Ситуація на ринку праці
	Національне трудове законодавство
	Рівень регулювання соціально-трудових відносин у галузі
	Стан економічної кон'юнктури
	Специфіка сфери діяльності підприємства
	Особливості кризової ситуації: - новизна; - раптовість виникнення; - ступінь невизначеності; - швидкоплинність розвитку; - ступінь складності і небезпеки
Внутрішні	Ступінь підготовки працівників до роботи у кризовій ситуації
	Резерв часу на аналіз проблемної ситуації та прийняття рішення
	Обсяг інформації, необхідної для прийняття рішення, та темп її надходження
	Ступінь відповідності методів управління персоналом характеру і умовам розвитку кризової ситуації
	Компетентність керівництва і персоналу (професійна, соціальна, часова, інтелектуальна, ситуативна)
	Ступінь адекватності управлінських дій щодо управління персоналом
	Якісні характеристики кадрового потенціалу підприємства
	Функціональний стан працівників, їх здатність зберігати працездатність у стресових і небезпечних умовах діяльності

Виходячи з цього, основними напрямами антикризового управління персоналу доцільно вважати такі, як: підтримка необхідного професійного рівня персоналу (фундаментальна фахова підготовка); забезпечення працівників знаннями та навичками, необхідними для роботи в нових умовах (випереджувальне навчання); формування оптимального психологічного клімату в колективі, взаєморозуміння та співробітництва в нових умовах (командна підготовка); професійна перепідготовка працівників у зв'язку із звільненням (адаптаційна підготовка).

Дослідження, успішних аерокосмічних компаній світу, на які за даними статистики фінансова криза 2008 р. суттєво не вплинула, показало, що якісними характеристиками антикризового управління на всіх рівнях підприємства є 1) свідоме виконання своєї місії; 2) наявність успішних результатів, як права вести людей; 3) перемога (вихід із кризи та стабільне функціонування) як результат очищення із нутрі; 4) щільний взаємозв’язок духовних та матеріальних елементів в системі управління підприємства; 5) рух вперед (зміни та інновації), як основа досягнення цілі; 6) вивчення минулого, як основа завтрашньої мудрості; 7) оптимізація та відновлення матеріальних складових підприємства, як системи; 8) знаходження свого місця у великій схемі творіння (соціально – економічній системі, глобальному середовищі); 9) становлення со-творцем власної реальності; 10) отримання результату, як врожаю мудрості власної вільної волі.

Отже, криза на підприємстві є періодом важких рішень та кардинальних заходів. Важливим фактором, що зможе забезпечити виживання підприємства, є узгоджена оперативна діяльність апарату управління, динамічна реакція на непередбачувані зміни у зовнішньому середовищі підприємства, професійність, швидкість та раціональність не тільки процесу прийняття рішень та заходів, що впроваджуються, але й подальший процес їх втілення. Тому, антикризове управління трудовими ресурсами є важливою складовою управління підприємством і має значний вплив на ефективність його господарської діяльності.

Список використаних джерел:

1. Рудик О. Кадрові аспекти антикризового менеджменту [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://lnu.edu.ua/faculty/ekonom/Visnyk_Econom/2008_39/90.pdf