Козочкіна Д. А., к. е. н. Скрипник Н. Є.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ АНТИКРИЗОВОЇ ДІАГНОСТИКИ

Україна сьогодні перебуває у стані кризи, як наслідок, більшість підприємств і організацій знаходяться на межі банкрутства. Звертаючи увагу на те, що криза набуває систематичного характеру, актуальність діагностики проблем і антикризового управління постійно зростає.

Сьогодні, в мінливих економічних, політичних і соціальних умовах, на підприємствах та в організаціях значний вплив мають негативні зовнішні та внутрішні фактори, які створюють сприятливі умови для розвитку кризового становища. Дієвим способом запобігання та нейтралізації таких чинників на підприємстві є антикризове управління. Воно передбачає постійне врахування ризику та можливих змін у середовищі підприємства, і це викликає необхідність регулярного перегляду та корегування стратегії організації. Основним інструментом антикризового менеджменту на сьогодні є діагностика кризових явищ.

Вагомий внесок у дослідження антикризового управління підприємством і розробку технологій діагностики кризових явищ здійснили такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як І. Бланк, Н. Брюховецька, А. Е. Воронкова, З. Є. Шершньова Н. Дмітрієва, Н. Євдокимова, О. Гетьман, Л. Лігоненко, Т. Костенко, Е. Коротков, І. Ансофф, Л. Скібіцька та інші.

Термін "діагностика" (від грец. diagnostikos – здатний розпізнавати) дослівно перекладається зі старогрецької, як розпізнавання стану об'єкту за другорядними ознаками [1]. Діагностика кризи включає систему ретроспективного, оперативного і перспективного цільового аналізу, спрямованого на виявлення ознак кризового стану підприємства, оцінку ймовірності настання банкрутства та уникнення кризи [1].

Діагностика кризи розвитку підприємства є багатоаспектним економічним дослідженням, яке має певну логіку та структуру. Дана характеристика була визначена на основі робіт професора І.О. Бланка, який першим виділив системи діагностики, залежно від цілей і методів їх здійснення. У своїх роботах він описував систему експрес-діагностики та систему фундаментальної діагностики банкрутства, а також виділив основні завдання та коло об'єктів дослідження в межах кожного типу систем [2].

Експрес-діагностика банкрутства визначає систему регулярної оцінки параметрів кризи фінансового розвитку підприємства, яка здійснюється на основі фінансового обліку за загальновизнаними алгоритмами аналізу. Важливим завданням експрес-діагностики банкрутства є раннє визначення кризових ознак на підприємстві та оцінка масштабів кризового стану [2].

Фундаментальна діагностика банкрутства характеризує систему оцінки параметрів фінансового розвитку підприємства у стані кризи, здійснюваної на основі методів факторного аналізу і прогнозування [2]. Мета даного типу діагностики лежить у більш поглибленому вивченні причин та наслідків кризи і розробці ефективних заходів антикризового управління з метою подолання кризи.

Сучасні технології антикризової діагностики застосовують, у більшості випадків, автоматизовані системи, які значно спрощують та прискорюють процедуру і дають можливість застосовувати математичні методи для збору, зберігання, використання та обробки інформації.

В цілому, діагностування підприємства здійснюється різними методами: експертним, аналітичним, лінійного і динамічного програмування, діагностикою на моделях [3].

До аналітичних методів відносяться ті, які застосовують у своїх процесах статистичні дані. Цей метод носить "безконтактний характер", тобто він повністю будується на статистичній інформації, за умови використання методів комплексного економічного аналізу та бальних оцінок.

Експертна діагностика будується на інформації, одержуваної для цілей діагностики контактними методами, за умови проведення спеціальних опитувань.

Лінійне програмування – це метод математичного характеру, який застосовують для знаходження кращої комбінації ресурсів і дій, необхідних для отримання оптимального результату. Він дозволяє раціонально використовувати ресурсний потенціал, оптимізувати процеси, які відбуваються на підприємстві, та підвищувати рівень рентабельності.

Динамічне програмування – це метод на основі обчислення, який передбачає поетапний процес прийняття рішення. Складається з таких етапів: 1) створення математичної моделі; 2) вирішення завдань управлінського характеру; 3) аналіз результатів та узагальнення висновків.

Діагностика на моделі – це процес, в основі якого лежить пошук і отримання інформації в ході діагностування, на основі імітації моделей.

Можливість запровадження різних методів діагностики дозволяє визначити комплекс нових даних про об'єкт, який діагностується, і розробити відповідні висновки про економічний та соціальний стан підприємства, організації, тощо [3].

Підбиваючи підсумок, слід зауважити, що діагностика кризових явищ – є основною частиною антикризового управління. Для оптимального вибору методу діагностування, слід звертати увагу на особливості внутрішнього та зовнішнього середовища організації. Від обраної технології оцінювання залежить правильність результатів та ефективність антикризового управління і подальшого розвитку підприємства.

Список використаних джерел:

1. Скібіцька Л. І. Антикризовий менеджмент : навч. посіб. / Л. І. Скібіцька, В. В. Матвєєв, В. І. Щелкунов, С. М. Подреза. – К. : ЦУЛ, 2014. – 584 с.

2. Бланк І. О. Фінансовий менеджмент : навч. посіб. / І. О. Бланк. – К. : Ельга, 2008. – 722 с.

3. Коротков Э. М. Антикризисное управление / Э. М. Коротков. – М. : ИНФРА, 2009. – 620 с.