Лобанова
М. С., к. е. н. Рябик Г. Є.
Дніпропетровський
національний університет імені Олеся Гончара (Україна)
СУТНІСТЬ
ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРЕВЕНТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
В ринкових умовах нестабільного
зовнішнього середовища, складності виробничих і бізнес-процесів, особливого
значення набуває антикризове управління підприємством. Його основна задача на
підприємстві – уникнення негативних наслідків кризових явищ, а ще краще самої кризи. На будь-якій стадії розвитку
підприємства ймовірне кризове становище, інколи його неможливо уникнути, але
можна визначити настання кризи і запобігти серйозних негативних наслідків. Тому
для забезпечення сталого розвитку підприємства велике значення має удосконалення
механізмів превентивного антикризового управління.
Основна мета даного дослідження полягає
в уточненні суті превентивного антикризового управління на підприємстві та
визначення його особливостей.
Механізм антикризового управління
підприємством у своїх працях розглядають вітчизняні та зарубіжні науковці: В.О.
Василенко, О.Ю. Проскура, О.В. Мороз, А.Д. Чернявський, Л.О. Лігоненко,
І.Ансофф, Р.Таффлер, Р.Келлер, Е.О. Уткін, У.Кристек та інші. Вагомий внесок у
розробку засад системи антикризового управління зробили російські науковці О.В.
Павлова, О.Г. Щербань, В.М. Вороніна.
За визначенням науковця В.О. Василенка,
антикризове управління підприємством – це
управління здійснене з метою передбачення загрози кризи, що включає фіксацію та
аналіз її симптомів, розробку заходів зі зниження негативних наслідків кризи та
врахування його факторів для подальшого
розвитку [2, с. 23].
Антикризове управління є достатньо широким поняттям,
тому, на нашу думку, його можна класифікувати як антиципативний (передкризовий)
менеджмент, реактивний менеджмент (в умовах кризи) та превентивний менеджмент
(за наявності латентної кризи.)
Превентивні (від
латинської рraeventivus – запобіжні, застережливі, ті, що випереджають) заходи
запроваджуються на підприємстві у випадках необхідності зниження ризиків та зведення
до мінімуму їх можливого негативного впливу на кінцеві результати господарської
діяльності [4, с. 303].
Аналізуючи роботи
вчених, в яких приділено увагу вивченню поняття «превентивне антикризове
управління», можна дати наступне визначення – це система заходів, які
спрямовані на запобігання появи кризових явищ та мінімізацію негативного впливу
зовнішніх й внутрішніх факторів на діяльність підприємства, для забезпечення
його позакризового функціонування та підвищення конкурентоспроможності [3].
Основне завдання
превентивного управління, зокрема його важливої частини – системи управління
швидкого реагування, полягає в наданні інформації про стан і розвиток процесів
у зовнішньому і внутрішньому середовищі в той час, коли вони почали набувати
істотного значення для підприємства, тобто існує потенційна небезпека для
стійкості підприємства. Досягнення мети превентивного антикризового управління
відбудеться лише за умови здійснення наступних
завдань:
– безперервний
моніторинг внутрішнього і зовнішнього середовища;
– забезпечення
стійкості підприємства до негативних подій;
– забезпечення
підвищення основних показників фінансово-господарської діяльності підприємства;
– виявлення
резервів підвищення ефективності функціонування підприємства;
– створення
та запровадження програми профілактичних заходів щодо запобігання виникнення
кризи;
– вдосконалення системи управління
швидкого реагування;
– розробка заходів зі зниження підприємницького ризику.
Недоліком
превентивного управління є те, що воно здійснюється на основі неповноти даних,
припущень щодо настання кризових явищ, що зумовлено станом невизначеності, в
результаті управлінські рішення приймаються в умовах ризику [1].
Таким чином, сучасне
антикризове управління підприємством повинно спиратися на адаптацію до факторів
зовнішнього середовища (макро-, мезоекономічні, соціальні, політичні,
науково-технічні, постачальники, конкуренти, споживачі) і внутрішнього
середовища організації (індивідуальні особливості підприємства) та мати вплив
на дані групи факторів. Забезпечення стабільного сталого розвитку підприємства,
його швидкої адаптації до мінливих умов середовища можливе лише за рахунок
впровадження превентивного антикризового управління. На основі застосування
інструментів превентивного управління підприємство забезпечується повною
інформацією про стан функціонування всіх напрямків підприємства, позитивних і
негативних змін зовнішнього середовища. Це дозволить вчасно виявити і усунути
потенційні загрози і забезпечити ефективне довгострокове функціонування підприємства.
Список використаних джерел:
1. Адамів М. Є. Антисипативне управління машинобудівними підприємствами на засадах слабких сигналів : автореф. дис. канд. екон. наук : спец. 08.00.04 «Економіка
та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)»
/ М. Є. Адамів. – Львів,
2013. – 25 с.
2. Василенко В. О. Антикризове управління підприємством. — К.: ЦНЛ, 2003. — 503 с
3. Лігоненко Л. О. Антикризове управління
підприємством: Підручник. – К.: Київ. нац. торг.-екон.ун-т, 2005. – 824 с.
4. Райзберг
Б. А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева
Е.Б. Современный экономический словарь. – 4-е изд., перераб.
и доп. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 480с.