Фамілярська Л. Л.

Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Україна

МОДЕЛЬ НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА У ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ОСВІТІ

 

Нова парадигма освіти, що враховує сучасний стан інформатизації суспільства, передбачає створення умов для мотивації розвитку досвідченої особистості. Тому важливим завданням на всіх рівнях освіти є створення умов для свідомого розвитку і саморозвитку особистості, що потребує врахування змін взаємодії суб’єктів освітнього процесу та можливостей освітнього середовища.

Зарубіжними вченими Б. П. Яковлевим, Л. С. Чистовою визначено ряд параметрів, що характеризують сучасні зміни у взаємодіях, а саме: кількість учасників, умови протікання, зміст діяльності, місце знаходження, функції, місце розвитку, вплив який спрямовано на зміни сприйняття і, як наслідок, отримання зворотного зв’язку використовуючи сформований канал зв’язку [9].

У сучасній освіті, зокрема у вищому навчальному закладі, поширеною стає практика розміщення навчального контенту для студентів (теоретичного та практичного матеріалу) на офіційному сайті закладу або спеціально створеному освітньому середовищі. Для цього використовують можливості платформ Moodle, Google Apps, Wiki тощо. Тоді як у післядипломній освіті педагогів їх потужний потенціал використовується частково.

Можливості інформаційно-комунікаційних технологій та способи їх використання в освітньому середовищі активно досліджують як вітчизняні так і зарубіжні науковці, а саме: Н.В. Морзе [4], Кльоц Л.А. [2], О.Г. Кузмінська [3], В. П. Олексюк [5] та інші.

Зазначені науковці окреслюють можливості організації спільної роботи та обміну інформації, зворотного зв’язку в освітньому середовищі засобами ІКТ.

Втім, потребує уваги дослідження питання організації та використання викладачем у післядипломній педагогічній освіті можливостей ІКТ, зокрема, створення освітнього електронного середовища (е-середовища) у післядипломній педагогічній освіті.

Під освітнім е-середовищем у післядипломній освіті розуміємо упорядковану сукупність компонентів для розвитку та саморозвитку розподілених в освітньому просторі суб’єктів педагогічної комунікації та інформаційної взаємодії, якому властиві нелінійність, динамічність, мобільність та адаптивність.

Компонентами е-середовища, зокрема інституту післядипломної педагогічної освіти (ОІППО), науковець Н. В. Морзе визначає е-контент (текстовий, графічний, мультимедійний, посилання на ресурс) і технології е-взаємодії та е-співпраці слухачів курсів підвищення кваліфікації, викладачів, методистів, керівництва, що сприяє проектуванню індивідуальної траєкторії навчання кожного слухача.

Контент е-середовища ІППО та сутність е-взаємодії, е-співпраці передбачає використання електронного листування, електронних навчальних курсів, електронних журналів, електронної бібліотеки, електронного тестування, відеотеки, електронних каталогів, інституційних депозитаріїв, що обумовлює персональне середовище слухача та можливість створення освітнього е-середовища викладачем у післядипломні освіті.

Розширюючи підхід дослідниці, визначаємо компонентами освітнього е-середовища особистісний (слухачі курсів підвищення кваліфікації, викладачі, методисти, керівництво, які є суб’єктами е-взаємодії та е-співпраці, мають певний рівень володіння навиками роботи з е-контентом), організаційний (методи, форми, підходи, принципи організації навчального процесу у післядипломній освіті) і технологічний (е-контент, як засіб створення персонального середовища слухача та освітнього е-середовища викладачем у післядипломні освіті). На рисунку 1 подано модель організаційного компоненту розробленого освітнього е-середовища навчання у післядипломній освіті.

Рис. 1. Організаційний компонент освітнього е-середовища післядипломної освіти

 

Охарактеризуємо ряд завдань, які вирішує викладач післядипломної освіти в навчальному процесі, використовуючи можливості освітнього е-середовища на практичних заняттях професійного модуля курсів підвищення кваліфікації з теми «ІКТ в освіті» (викладач Фамілярська Л. Л.):

·                   розробка навчальних матеріалів, що передбачають е-співпрацю та е-взаємодію (викладач-педагог, педагог-навчальна група);

·                   навчання педагогів технології та методики використання онлайн сервісів та мобільних додатків (викладач-педагог);

·                   створення спільних освітніх ресурсів з іншими викладачами з метою обміну досвідом та взаємонавчання (викладач-викладач);

·                   е-взаємодія з використанням можливостей мобільних версій хмарних сервісів тощо (викладач-педагог, педагог-педагог).

Ефективність реалізації навчального процесу з використанням е-середовища виявлено шляхом опитування педагогів (goo.gl/zi90mr). Результати засвідчують зростання рівня мотивації до вивчення питань методики використання електронних ресурсів освітнього середовища у професійній діяльності (рис.2). Відповідаючи на запитання щодо надання переваги серед запропонованих форм підвищення рівня володіння методики використання можливостей комп’ютерних технологій у професійній діяльності, педагоги обирають курси підвищення кваліфікації – 70,2% від опитаних, самоосвіта – 56,1% та тренінги в комп’ютерній аудиторії – 50,9%.

Рис. 2. Надання переваги формі підвищення рівня використання можливостей ІКТ

 

Базуючись на вище викладених положеннях чітко визначаємо власну позицію у контексті сучасної парадигми освіти, а саме: ІКТ в навчальному процесі післядипломної освіти є засобом для реалізації професійних та освітніх завдань та неперервного самовдосконалення особистості.

Динамічні процеси, що відбуваються в зв’язку з інформатизацією суспільства, сприяють не тільки прискоренню використання е-комунікацій та е-контенту, а й можливості створення якісно нового середовища, що забезпечує розвиток потенціалу індивіда.

Висновок. Використання можливостей інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності викладача дозволяє оптимізувати зміст навчання у післядипломній освіті, модернізувати методи та форми організації практичної діяльності, забезпечити пріоритетність практико-орієнтованих форм організації навчальної діяльності перед лекційними формами, індивідуальний підхід у навчанні.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробці е-комплексів навчально-методичних матеріалів.

 

 

 

 

Список використаних джерел:

1.             Кльоц Л. А. Використання активних методів у розвитку професійної я-концепції психолога [Електронний ресурс] / Л. А. Кльоц // Технології розвитку інтелекту. – 2014. – № 5. – Т. 1.– Режим доступу : http://www.goo.gl/89f8CW

2.             Кльоц Л. А. Практика використання хмарних технологій в методиці роботи педагога / Л. А. Кльоц, Л. Л. Фамілярська // Науковий часопис національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. – 2015. – С. 144–148.

3.             Кузьмінська О. Г. Педагогічні аспекти використання хмарних обчислень / Н.В. Морзе, О. Г. Кузьмінська [Електронний ресурс] // Інформаційні технології в освіті. – 2011. - №9. – С. 20–29. – Режим доступу : http://www.goo.gl/TVnwQv

4.             Морзе Н. В. Формування навичок ефективної співпраці студентів під час використання вікі-порталу [Електронний ресурс] / Н. В. Морзе // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2014. – № 2. – Т. 40.– Режим доступу : http://www.goo.gl/CMTHCM

5.             Олексюк В. П. Досвід інтеграції хмарних сервісів Google APPS у інформаційно-освітній простір вищого навчального закладу [Електронний ресурс] / В. П. Олексюк // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2013. – Вип. 3. – Т. 35. – С. 64–73. – Режим доступу : http://www.goo.gl/t9XjRR

6.             Фамілярська Л. Л. Мобільність як перспективна складова освітнього процесу [Електронний ресурс] / Л. Л. Фамілярська. // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2014. – Вип. 3. – № 41.– Режим доступу : http://www.goo.gl/hIfp2a

7.             Фамілярська Л. Л. Блог як середовище неперервного професійного розвитку вчителів англійської мови [Електронний ресурс] / Л. Л. Фамілярська, Ю. С. Запорожцева // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2012.  – № 2. – Т. 28.– Режим доступу : http://www.goo.gl/2uzGNW

8.             Фамілярська Л. Л. Е-середовище навчання закладу післядипломної педагогічної освіти / Актуальні проблеми професійної орієнтації та професійного навчання населення у контексті подолання кризи ринку праці : матеріали VIІІ Міжнародної наук.-практ. конференції. – К. : ІПК ДСЗУ, 2015. – 356 с.

9.             Яковлев Б. П., Чистова Л. С. Теоретический анализ коммуникационной и коммуникатив­ной компетентностей [Електронний ресурс] // Успехи современного естествознания. – 2009. – № 6. – С. 80–83. – Режим доступу : http://www.goo.gl/Tb9mJ2