К. геогр. н. Гопчак І. В.,* к. геогр. н. Басюк Т. О.,** Євтушок В. В. **

* Національний університет водного господарства та природокристування, Україна

**Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука, Україна

ОЦІНКА ВОДОГОСПОДАРСЬКО-ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ БАСЕЙНУ РІЧКИ ГОРИНЬ В МЕЖАХ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Річка Горинь є головною артерією Рівненщини. Вона є транскордонною річкою, яка протікає не лише територією України, а й Білорусі. Загальна довжина річки становить 659 км, у межах області – 386 км. Площа басейну річки – 27700 км². Горинь має понад 15 великих приток, з них в межах області: Случ, Замчисько, Вілія, Устя, Стубелка (Стубазка), Бережанка.

Українська частина басейну р. Горинь за географічним положенням, природними і кліматичними умовами належить до найбільш розвинених сільськогосподарських районів Південно-Західного економічного регіону держави. Сільськогосподарські угіддя на території басейну займають 61,4 % її площі, з них майже половину складають осушені землі. Меліорація земель в цій частині регіону була і залишається страховим фондом землеробства. Значного розвитку на водозборі набули також промислові галузі економіки, серед яких провідне місце посідають енергетична, машинобудівна, хімічна, деревообробна, легка, харчова та ін. Невпинно зростає в басейні чисельність населених пунктів. Весь цей господарський комплекс потребує не лише великих обсягів води, а і створює вкрай напружену екологічну ситуацію в басейні.

Значний рівень антропогенного навантаження на водні ресурси в басейні р. Горинь зумовлюють значні обсяги відбору води на водопостачання великих промислових міст і Хмельницької атомної електростанції. Майже половина забору води припадає на забір води із підземних горизонтів.

Суттєве навантаження на водні ресурси здійснюють також великі обсяги водовідведення. Погіршенню якості поверхневих вод сприяють скиди недостатньо очищених та неочищених стічних вод комунальних підприємств області, які є найбільшими забруднювачами поверхневих вод. У р. Горинь скидаються стічні води з комунальних очисних споруд м. Острога, смт Гощі, м. Дубровиці, підприємств ТзОВ «ОДЕК Україна» Городищенської виправної колонії, ПАТ «Рівнеазот», дренажні води з території відвалу фосфогіпсу ПАТ «Рівнеазот».

Рівненським обласним центром з гідрометеорології здійснюються щомісячні спостереження за станом поверхневих вод в 3 пунктах на р. Горинь за 17 показниками (біогенними компонентами, забруднюючими речовинами неорганічного та органічного походження).

Встановлено, що протягом останніх років спостерігається стабільність рівнів забруднення за більшістю показників. За деякими інгредієнтами, зокрема, азотом амонійним забрудненість зменшилась, але за хромом шестивалентним – збільшилась.

У пробах води, відібраних у пункті № 1 (8 км вище смт Оржів, 6 км вище скиду з очисних споруд ПАТ «Рівнеазот») вміст розчиненого у воді кисню був в межах норми, тобто досить високим 8,3–13,8 мг/дм³, фосфору мінерального – 0,05–0,26 мг/дм³, фосфору загального – 0,05–0,49 мг/дм³.

У пробах води, відібраних у пункті № 2 (2 км нижче скиду стічних вод ПАТ «Рівнеазот») вміст розчиненого у воді кисню теж був в межах норми 7,5–13,8 мг/дм³, фосфору мінерального – 0,32–0,71 мг/дм³, фосфору загального – 0,33–0,85 мг/дм³.

У пробах води, відібраних у пункті № 3 (1 км нижче смт Оржів, 0,5 км нижче скиду з очисних споруд ТзОВ «ОДЕК Україна»), вміст розчиненого у воді кисню спостерігався в межах 6,51-13,8 мг/дм³, фосфору мінерального – 0,35–0,77 мг/ дм³, фосфору загального – 0,36–0,90 мг/дм³.

У цілому вміст вище встановлених нормативів ГДК спостерігався за показниками БСК₅, азотом амонійним, азотом нітритним, хромом шестивалентним, сполуками міді та цинку, але він не перевищував критеріїв високого забруднення.

Вміст інших забруднювальних речовин: азоту нітратного, хлоридів, сульфатів, кальцію, магнію, СПАР та фенолів не перевищував встановлених нормативів.

Аналізуючи середньорічні показники якості води (всього 17 показників) на р. Горинь в пункті до і після скиду стічних вод з очисних споруд Гощанської дільниці «Рівнеоблводоканал» вміст розчиненого у воді кисню був в межах 4,2–5,7 мг/дм³. Перевищення ГДК зафіксоване в пункті до і після скиду стічних вод за показниками БСК₅ та залізом загальним. Середньорічні забруднення за іншими показниками не перевищували ГДК.

Про значну екологічну розбалансованість екосистеми р. Горинь свідчить низка складних еколого-водогосподарських проблем, які відчутно проявились в басейні за останні десятиріччя. Це і проблема водопостачання м. Рівного з підземних горизонтів і її катастрофічні наслідки, проблема водопостачання Хмельницької атомної електростанції, проблеми, які пов’язані з сучасним станом осушувальних систем і перспективою розвитку карсту, сталою тенденцією погіршення використання земель і водних ресурсів, забруднення поверхневих і підземних вод. Дані проблеми створюють напружену соціально-екологічну ситуацію в басейні, яка призводить до значних екологічних і економічних збитків.

Розроблені проектні пропозиції щодо поліпшення водогосподарської обстановки в басейні р. Горинь через нестачу коштів виконуються дуже повільно. За цей час реалізована незначна доля з того, що було запропоновано. Проблеми не тільки не вирішені, вони ще більш загострились, а трансформація річкової екосистеми невпинно наближає регіон до техногенної катастрофи. Тому в нових умовах на базі системного аналізу необхідно виконати комплексну оцінку трансформації екосистеми р. Горинь і розробити перелік першочергових заходів по відновленню природної рівноваги басейну.