Сардарян К. Б., Чернякевич С. С., д. б. н. Ткаченко Ф. П.

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

БІОТЕСТУВАННЯ ЯКОСТІ ДОННИХ ВІДКЛАДЕНЬ РІКИ ТИЛІГУЛ (ОДЕСЬКА ОБЛ, УКРАЇНА)

Внаслідок людської діяльності грунти у значних кількостях акумулюють токсичні речовини-забруднювачі, такі як пестициди, сполуки важких металів, синтетичні миючі засоби та ін. [1, 26 с.], які потрапляють у водойми. Екологія грунтів також погіршується в результаті їх змиву, що є основною причиною замулення водотоків. Таким чином, намул (осад) є універсальним акумулюючим середовищем, елементний склад якого формується під впливом різних чинників: як сприятливих для подальшого розвитку рослинності – за наявності відмерлих часток водоростей та вищих водних рослин, так і несприятливих – при забрудненні середовища органічними та неорганічними речовинами, велика кількість яких є токсичними [2, c. 126-132].

Як відомо, розвиток водоростей та вищої водної рослинності відбувається у тісній залежності від якості водного середовища та донних відкладень. Постійний моніторинг видового складу мікро- та макрофітів дає можливість оцінити якість водного середовища за показовими видами-індикаторами з урахуванням таких параметрів як сапробність, алкаліфільність, галобність, рН та ін.

В ряді методів біомоніторингу досить широко [3, c. 186-193] використовують біотест на Lepidium sativum L. Цей метод дозволяє дати оцінку впливу донних відкладень водойм на життєдіяльність водної рослинності. До того ж, отримані дані доповнюють відомості про екологічні умови зростання водоростей та вищих водних рослин.

Дослідження проводили в долині р. Тилігул. Ключові ділянки знаходилися поблизу с. Косівка Березівського р-ну (пониззя ріки) – станція 1, с. Петрівка Миколаївського р-ну (середня частина ріки) – станція 2, м. Ананів (верхів′я ріки) – станція 3. Проби відбирали власне з русла р. Тилігул. Час відбору – осінь 2015 р.

Для проведення біотестування токсичності донних відкладень русла р. Тилігул було використано відомий тест-об’єкт L. sativum L. В чашки Петрі вносили по 25 г грунту, 25 мл кип̕ яченої водопровідної води і поміщали 25 насінин. Дослід тривав 3 доби. Насіння проростало при кімнатній температурі. Чашки Петрі були захищені від прямого сонячного світла.

Токсичність донних відкладень ріки визначали за зміною довжини корінця у крес-салату.

Фітотоксичний ефект визначали у відсотках щодо довжини кореневої системи контрольних рослин за наступною формулою:

) х 100 % (1),

де ФЕ – фітотоксичний ефект,

Мₒ – ростові показники рослин у контрольних зразках;

Мₓ – ростові показники рослин у досліджуваних зразках [3, c. 186-193].

Рівень токсичності донних відкладень оцінювали за [4, 342 с.], згідно якого, при фітотоксичному ефекті (ФЕ, %): 0-20 – токсичність відсутня або слабкий рівень; 20,1-40 – середній рівень; 40,1-60 – вище середнього; 60,1-80 – високий; 80,1-100 – максимальний.

Результати біотестування токсичності грунтів р. Тилігул наведено в табл.1.

Таблиця 1

Результати біотестування грунтів донних відкладень р. Тилігул

Проба	Середня довжина корінця, мм	Середньодвадра-тичне відхилення	Енергія проростання, %	Фітотоксичний ефект, %	Рівень токсичності
Контроль	5,6	± 0,78	100 %	-	-
Проба 1(с. Косівка)	3,0	± 0,8	78 %	46 %	Вище середнього *
Проба 2 (с. Петрівка)	2,7	± 0,77	86 %	51 %	Вище середнього*
Проба 3 (м. Ананів)	5,0	± 0,15	88, 6 %	11 %	Відсутній або слабкий*

Встановлено, що осад, відібраний поблизу с. Косівка та с. Петрівка має рівень токсичності вищий середнього, в той час як проби, взяті біля м. Ананів, виявились не токсичними або ж слабо токсичними (рис.1). Таким чином, можна припустити, що розвиток водної рослинності на станціях 1 та 2 відбувався за досить відчутного негативного впливу донного осаду русла ріки.

Рис. 1. Рівень токсичності досліджуваних зразків донних відкладень р. Тилігул.

Варіації токсичності донного осаду у місцях відбору проб можна пояснити мінливістю гідроекологічних умов різних ділянок ріки. Зокрема, відоме явище зменшення сезонного надходження води в ріку, що призводить до її пересихання у середній та нижній частинах та підвищення рівня мінералізації. В ході дослідження був виявлений акумулятивний тип забруднення.

Список використаних джерел:

1. Зуй М. Ф. Хімічний склад та аналіз основних компонентів грунтів / М. Ф. Зуй – К., 2003. – 26 с.

2. Хімічний аналіз грунтів в районі мулових карт Правобережних очисних споруд м. Дніпродзержинська / Левицька О. Г., Волошин М. Д., Власян С. В. та інш. // Вісник НТУ «ХПИ». – 2011. – С. 126–132.

3. Біоіндикаційна оцінка токсичності грунтів на окремій території полігона «Яворівський» / Попель Т., Ступницький О., Стаднічук О. та інш.  // Матеріали ІІІ Міжнародної наук.-практ. конф. молодих вчених та студентів «Сучасний стан та перспективи розвитку біо- і агроценозів в умовах постійного техногенного забруднення». – Дрогобич, 2014. – C. 186–193.

4. Руденко С. С. Загальна екологія. Практичний курс / С. С. Руденко, С. С. Костишин, Т. В. Морозова. – Чернівці. : Книги ХХІ, 2008. – 342 с.