К.
е. н. Матвієць М. В., Кузнецов К. А.
ДП
«КБ «Південне» ім. М. К. Янгеля,
ДНУ
ім. О. Гончара (Україна)
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ
ПОТЕНЦІАЛ В КОНТЕКСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
Глобалізаційні процеси в
світі впливають на ринкові процеси країн світу. Вихід нашої країни на світовий
ринок товарів та послуг вимагає нових підходів і методів до обґрунтування
сучасної концепції ефективного використання інтелектуальних ресурсів, інтелектуального
потенціалу в контексті економічної безпеки.
Це надає більше можливостей для підвищення конкурентоспроможності
держави і, тим самим, підвищення якості життя її громадян.
Даною проблематикою
займалися ряд видатних науковців, а саме: Л. Абалкін, О. Амоша, В. Базилевич,
Г. Бекер, Д. Белл, З. Варналій, В. Вернадський, В. Геєць, Дж. К. Гелбрейт, Б. Данилишин,
М. Згуровський, В. Семиноженко та інші, які внесли вагомий внесок у
концептуальні теоретико-методологічні засади розвитку інтелектуального потенціалу
та вирішення прикладних проблем забезпечення національної безпеки держави. Їх
дослідження та вагомий науковий доробок сприяють розвитку наукової думки за
даною проблематикою, теоретичному обґрунтуванню природи людської праці й
інтелекту, економічної безпеки та підвищенню конкурентоспроможності
національного господарства.
Формування
інтелектуального капіталу держави базується на засадах освітнього потенціалу її
громадян, її духовності, культури, науки та інновацій. Підвищення рівня та
якості освіти – є чинником підвищення конкурентоспроможності держави.
Соціально-політичні та
економічні зміни (позитивні – динаміка розвитку, зростання добробуту, підйом
виробництва тощо; негативні – економічна та політична криза, спад виробництва
тощо) в Україні впливають на об’єктивні закономірності функціонування суб’єктів
господарювання і, тим самим, економічну безпеку держави.
Досліджуючи економічну
безпеку держави та інтелектуальний потенціал, що включає науку, інновації,
освіту, культуру і духовність та базується на національній свідомості й
національному надбанні, автори акцентують увагу на їх взаємозв’язку та логічній
послідовності з урахуванням принципів відкритості, системності, комплексності,
своєчасності та законності (рис. 1).
Для сьогодення України
характерно, з одного боку, використання інтелектуального потенціалу не у повній
мірі, як стратегічного ресурсу держави і, тим самим, інструментом впливу на
національне господарство, а з іншого – економічна безпека, що потребує захисту.
Освіта і наука мають
бути в авангарді цих процесів ,оскільки саме вони формують інтелектуальний
потенціал нації. Національна безпека включає економічну безпеку держави, а
економічна безпека включає, так звану, інтелектуальну безпеку держави та
інтелектуальний потенціал нації.
Головним імперативом
інтелектуального потенціалу – є освіта і наука, що базуються на гармонізації
ефективного використання інтелектуальних ресурсів держави.
Національна безпека
включає інноваційно-інвестиційну та науково-технологічну складову
інтелектуальної безпеки, яка відображає захищеність наукової та освітньої сфери
національної економіки. Отже, простежується взаємозв’язок дефініцій
«національна безпека – економічна безпека – інтелектуальна безпека –
інтелектуальний потенціал – освіта – наука», як інтеграція національної
спадщини у світовий культурний простір.
Таким чином, виявлення і
підтвердження впливу інтелектуального потенціалу на зростання рівня
національної і, тим самим, економічної безпеки відбувається та реалізується
через освіту, науку, культурну спадщину й духовність нації.
В
умовах стану ринкової невизначеності України, соціально-економічної та
політичної кризи, військових дій в державі, роль інтелектуального потенціалу
в контексті економічної безпеки посилюється. Враховуючи глобалізаційні виклики
та соціальну напругу в суспільстві, необхідно акцентувати увагу на
пріоритетності ролі науки і освіти для зміцнення економічної безпеки держави на
засадах підвищення рівня та якості освіти, впровадження новітніх технологій та
інновацій, достатнього державного фінансування освіти і науки, майстерності
професорсько-викладацького складу ВНЗ, поглиблення інтеграції національної
освіти та науки у глобалізаційний простір.
Список
використаних джерел:
1.
Смовженко Т. С. Економічна та інформаційна
безпека суб’єктів господарювання: сучасний стан та тенденції розвитку :
монографія / авт. кол.: ред. кол. : [Т. С. Смовженко, А. Я. Кузнецова, О. І. Барановський,
О. М. Тридід та ін.]. – К. : УБС НБУ, 2014. – 386 с.
2.
Ревак І. О. Інтелектуальний потенціал у системі
економічної безпеки України: проблеми теорії та практики : монографія / І. О. Ревак.
– Львів : ЛДУВС, 2015. – 416 с.
3.
Хамініч С. Ю. Управління підприємством на
засадах освітнього потенціалу : монографія / С. Ю. Хамініч. – Дніпропетровськ :
Вид-во ДНУ, 2006. – 288 с.