Міхедько Н. В., Дзяд О. В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ІННОВАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

 

Сучасна соціальна політика України знаходиться під тиском соціально-економічної, воєнно-політичної кризи, у результаті чого зростає число безробітних, зменшуються реальні доходи та відбувається зубожіння населення. Набуття чинності Угоди про зону вільної торгівлі України з Європейським Союзом 1 січня 2016 р. визначає рамки та строки адаптації соціальної сфери та зайнятості до європейських стандартів [2]. Текст угоди окреслює перспективи соціально-трудових норм та правил з метою зміцнення демократичних принципів, верховенства права, поваги прав людини, основних свобод і заходів боротьби з дискримінацією. Спільно узгоджений порядок денний асоціації уточнює орієнтири та шляхи наближення до європейських стандартів, адже вказує на повну повагу прав профспілок та основних стандартів праці на основі конвенцій Міжнародної організації праці (МОП), а також заходи щодо сприяння ефективному використанню можливостей колективних переговорів. Крім того в цьому документі мова йде про наступне:

-          співпрацю між обома сторонами в сфері соціальної політики;

-          заходи щодо стимулювання адміністративного потенціалу з метою здійснення охорони праці та правил безпеки на робочому місці, дотримання трудового законодавства з акцентом на контролі виробництва;

-          розробку стратегічного підходу до зайнятості з метою забезпечення гідних умов праці та перетворення неформального сектору в офіційну трудову діяльність;

-          заходи по боротьбі з дискримінацією задля забезпечення рівних можливостей для різних категорій громадян.

Угода про асоціацію може істотно вплинути економічні, соціально-трудові відносини, стан ринку праці та соціальну політику країни з набуттям чинності додаткових положень поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС (ПВЗВТ). Наслідки цього впливу оцінюватимуть у перспективі, після відкриття ринків товарів, послуг, факторів виробництва, гармонізації національного законодавства до європейських стандартів і правил. Вже зараз Україна розпочала реформування соціальної політики, для чого урядовцями розроблено та винесено на обговорення законодавчі зміни на період 2016-2020 рр.

По-перше, Україна ратифікувала Конвенцію Міжнародної організації праці (МОП) про мінімальні норми соціального забезпечення (№ 102) [3]. Ця Конвенція визначає види соціальної  допомоги, терміни і суми виплат допомоги при настанні основних соціальних ризиків, проголошує принцип рівності громадян країни, які проживають в Україні, з громадянами держави.

По-друге, Уряд затвердив Стратегію подолання бідності на період до 2020 р., яка була розроблена за участю експертів Програми розвитку ООН (ПРООН), ЮНІСЕФ і МОП, й містить цілі, механізми запобігання та ключові напрями вирішення проблеми [1]. Стратегічні напрямки зусиль щодо боротьби з бідністю включають в себе сприяння зростанню індивідуального доходу від зайнятості й соціальних страхових виплат. Документ також передбачає доступ громадськості до соціальних послуг незалежно від місця проживання а також мінімізацію ризиків соціального відчуження сільського населення. Більша увага буде приділена запобіганню виникнення хронічної бідності та соціального відчуження серед внутрішньо переміщених осіб.

По-третє, були розроблені законодавчі зміни, що стосуються зайнятості інвалідів (реєстраційний № 4578). Ці поправки передбачають [3]:

-          упровадження стимулюючих механізмів для роботодавців, створення стимулів для використання осіб з інвалідністю;

-          надання субсидії роботодавцям для створення звичайних робочих місць для осіб з обмеженими можливостями (а не тільки спеціальних завдань, встановлених законодавством України);

-          відшкодування фактичних витрат роботодавців, пов'язаних з сплатою фіксованого податку соціального забезпечення для працівників з інвалідністю.

Прийняття даного законопроекту в питанні зайнятості інвалідів дозволить дотриматися положень Конвенції МОП про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів.

По-четверте, були запропоновані поправки до статті 31 Закону України «Про зайнятість населення» (реєстраційний № 4577). Законопроект підготовлений задля реалізації Директиви Ради 91/383/ЄЕС, як додатковий захід щодо покращення охорони праці та безпеки на робочому місці працівників з фіксованою тривалістю робочого тижня або тимчасовою зайнятістю [3]. У проекті Закону пропонується доповнити статтю 31 новим положенням, згідно з яким, праця, що створює небезпеку для життя і здоров'я, не може розглядатися в якості громадських робіт.

По-п’яте, розроблений проект Закону України «Про соціальні послуги» (реєстраційний № 4607). Документ спрямований на вдосконалення законодавства, що регулює: адміністрування соціальних послуг; підвищення статусу соціальних працівників та інших фахівців, що надають соціальні послуги; захист прав осіб, які отримують соціальні послуги; розширення повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо організації надання соціальних послуг за місцем проживання одержувачів цих послуг. Проект також передбачає внесення змін до восьми законів України задля узгодження його положень з діючими законодавчими актами.

По-шосте, був розроблений проект закону України «Про систематизацію термінів пенсійного забезпечення», які частково представлені у понад двадцяти діючих законах України, передбачає призначення всіх видів пенсій відповідно до положень єдиного закону, скасування спеціальних пенсій, введення II рівня накопичувальної системи пенсійного страхування, а також поліпшення функціонування системи солідарності (реєстраційний № 4608).

Крім того була затверджена соціальна програма «Молодь України» на 2016-2020 рр. [2], мета якої полягає у створенні сприятливих умов для розвитку і самореалізації української молоді, формуванні її громадянської позиції і національно-патріотичної свідомості.

Отже, оновлені відповідно до міжнародних та європейських стандартів, інноваційні засади національного соціально-трудового законодавства повинні сприяти вирішенню сучасних проблем ринку праці та зайнятості в України. Прийняття та імплементація такої великої кількості законів буде коштовною і вимагатиме часу. Однак з урахуванням геополітичної ситуації, проведення соціально-економічних перетворень і повна реконструкція української правової системи є нагальними питаннями для державної соціальної політики.

 

Список використаних джерел:

1.         Labour market rules in the European Union and Ukraine: common features and differences. Bringing Ukrainian labour law into line with EU legislation [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://eu-ua-csp.org.ua/media/ uploads/3d_CSP_EESC_Labour_report_eng.PDF

2.         Report on implementation of the EU-Ukraine Association Agenda and the European Union-Ukraine Association Agreement [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/document/249159385/1-413AA_GOEI_REPORT_5 m 2016_final_060616 (2).pdf

3.         Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua