Пижик О. А.

Тернопільський національний економічний університет (Україна)

ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ГАРМОНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Можливість отримати надійний доступ на ринок дедалі більше залежить від дотримання окремими країнами в галузі міжнародної торгівлі таких нормативно-правових заходів, які знаходяться поза сферою традиційних торговельних стратегій.

Досвід розвинутих країн світу демонструє, що в умовах глобалізації та жорстокої конкуренції, актуальності набувають наступні пріоритети: збільшення внеску науки і технологій у розвиток економіки; забезпечення структурних перетворень у сфері виробництва продукції та послуг; підвищення конкурентоспроможності національної продукції на світовому ринку; захист довкілля; запобігання техногенним катастрофам, змінам клімату; боротьба з пандемія ми, бідністю, злочинністю; стимулювання ділової активності у науковій та інноваційній діяльності. У зв’язку із цим в різних країнах дедалі частіше використовуються єдині стандарти, технічні регламенти, системи менеджменту якості та екологічного менеджменту, сертифікаційні процедури тощо.

Саме тому модернізація та перехід на якісно нову систему технічного регулювання є життєво необхідним для України, особливо з урахування нового витка технічної революції, а також у світлі взятих на себе зобов’язань перед ЄС.

У економічній літературі цим проблемам присвячено чимало публікацій. Серед фундаментальних досліджень виділяються роботи Л. М. Віткіна, О. П. Шніпко, Г. П. Хімічевої, В. М. Гейтса, А. І. Гальчінского, П. М. Гайдуцького, Л. Д. Гінзбурга, Р. В. Бичковського, М. В. Столярчук, П. Р. Гомулки.

Якщо ще не так давно практична більшість науковців обговорювала необхідність і перспективи зміни існуючих укладів та системи, можливі шляхи та наслідки тих чи інших дій, то після підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС жодних сумнівів та варіантів не залишилось.

З-поміж усіх необхідних дій, процедур та перетворень вагоме місце займає державна політика в галузі формування гармонізованої системи технічного регулювання. Вона повинна формуватися навколо чотирьох основних принципів: 1- Чіткість, 2- збалансованість, 3- комплексність, 4- комплекс маркетингу та менеджменту.

1 – створення чітких пріоритетів державної підтримки для стратегічно важливих галузей, перед усім енергетичної,переробної та АПК. Політика в даному питанні повинна розділятися на всеукраїнську та окремо по регіонам, що дасть змогу виокремити ті чи інші сильні галузі в певному регіоні, їх розвиток дасть змогу підвищити конкурентність через диверсифікацію, та дасть змогу подвійної експансії на зовнішні ринки – держави в цілому і регіону окремо.

2 – відхід від старих радянських підходів до формування нормативної та законодавчої бази, їх реалізації, та концентрація на адаптації «нового» і «глобального» підходів до реалій устрою життя в Україні, та проведення консалтингової, фінансової підтримки національним виробникам з метою стимулювання їх виходу на зовнішні ринки, зокрема і на ринки ЄС.

3 – формування інфраструктури якості, утворення чіткого бачення та механізмів у державних органів на всіх рівнях щодо втілення політики «якості», вироблення розгорнутою консультативної й практичної підтримки українських експортів, інформаційної кампанії, спрямованої на стимулювання активності експортерів. Інформаційна кампанія є життєво необхідною, адже переважна більшість суб’єктів економічної діяльності просто не знає про зміну правил гри, що відкидає розвиток держави в загальному а десяток років.

4 – активна державна робота над створенням ефективної управлінської бази та формування престижу та позитивного іміджу Українського товару повинна йти разом з іншими позиціями в комплексі, адже саме це є паралельним етапом успішного захоплення ринків, і здійснюватися повинно в гармонії з іншими етапами для досягнення максимальної віддачі.

Узагальнюючи сказане можна зробити висновок, що настільки вагомий крок як підписання Угоди про асоціацію передбачає надзвичайно масштабні, глобальні, довготривалі і витратні зміни. Від їх грамотного проведення залежить результативність і корисність цих змін. Вироблення загального бачення та виваженої і збалансованої політики дасть змогу досягти синергії і уникнути безцільних та затратних точкових спроб, що приведуть до дестабілізації і так хиткої ситуації в державі та економіці. В свою чергу дотримання 4 описаних принципів допоможе скоротити як час,затрати так і пом’якшити шок в усіх сферах життєдіяльності держави котрий неодмінно з’являється при таких грандіозних реформах, що почала наша країна.

Список використаних джерел:

1. Угода про Асоціацію між Україною та Європейським союзом [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.me.gov.ua

2. Шнипко О. П. Технічне регулювання та інновації / О. П. Шнипко, Л. М. Віткін // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2007. – № 6. – С. 3–11.

3. Бичковський Р. В., Столярчук, Гампула П. Р. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікацією : монографія / Р. В. Бичковський, Столярчук, П. Р. Гампула. –Львів : Національний університет «Львівська політехніка», 2002.

4. Гальчинський А. І. Реформи ЄС – справді питання сьогоднішнього порядку денного / А. І. Гальчинський // Дзеркало тижня. – 2016. – № 3. – 30 січня. – 6 с.

5. Гінзбург М. Д., Овчаренко Л. Л., Клюнь А. М. Що до концептуальних засад прийняття іноземних документів зі стандартизації як національних нормативних документів України / М. Д. Гінзбург, Л. Л. Овчаренко, А. М. Клюнь // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2015. – № 3.