Д. е. н. Проданова Л. В.

Черкаський державний технологічний університет (Україна)

Котляревський О. В.

ДП «Наукова спілка Донбасу» (Україна)

МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОЇ МОТИВАЦІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ ТА ІНКУБУВАННЯ БІЗНЕСУ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Втілення інновацій є сучасною тенденцією забезпечення економічного розвитку світової економіки в цілому і національних економік країн світу зокрема. За оцінками західних експертів, світове економічне зростання на 3/4 ґрунтується на досягненнях науково-технічного прогресу. В Україні інноваційний розвиток також перетворюється в провідну складову відтворювального процесу в цілому. Сприйнятливість до інновацій стає найважливішим критерієм ефективності будь-якої соціально-економічної системи.

Механізм державної мотивації розвитку підприємництва в контексті інноваційного процесу включає: пряме державне стимулювання, розподіл державних ресурсів між різними сферами; непряме державне стимулювання за допомогою податкової, амортизаційної, антимонопольної, патентної, зовнішньоторговельної політики й особливо шляхом підтримки малого бізнесу; формування сприятливого підприємницького, інвестиційного та інноваційного клімату в економіці й інфраструктури забезпечення наукових розробок.

З числа основних форм підтримки й стимулювання інноваційного підприємництва, що використовуються в розвинених країнах, слід назвати формування інноваційної інфраструктури, основними елементами якої є консалтингова, фінансова, інформаційна й інші складові, а також спеціальні організаційні структури, покликані сприяти інноваційній діяльності, насамперед малих та середніх підприємств (МСП): науково-технологічні парки, інноваційні інкубатори, центри по трансферу технологій, технополіси, кластери й інші інноваційні мережі, а також спин-офф і старт-ап компанії. У більшості розвинених західних країн створені комплексні системи інноваційної мотивації МСП. Наявність різних форм стимулювання дозволяє вибрати з їхньої широкої різноманітності ті, які в найбільшій мері відповідають специфіці діяльності й відповідному до етапу життєвого циклу конкретного інноваційного проекту. Комбінація зазначених комплексних систем з дією зрілих ринкових механізмів, що ефективно залучають приватний капітал у фінансування розробки й використання інновацій, привели до формування діючого механізму, орієнтованого на прискорену технологічну модернізацію [1, с. 19].

Підприємницька діяльність інноваційна за своєю природою. Як тип економічного мислення підприємництво зводиться до ініціативної, новаторської, самостійної діяльності, а як метод господарювання – до найбільш повного та ефективного використання факторів виробництва і прагнення підприємця реалізувати свої творчі здібності. Можна зробити висновок про те, що підприємництво – ініціативна, творча, самостійна економічна діяльність (здійснювана на свій страх і ризик) суб'єкта господарювання, який постійно шукає нові комбінації ресурсів з метою реалізації нових ідей, випуску нової продукції й одержання прибутку; організаційно-господарське новаторство, яке засновано на використанні різноманітних можливостей для випуску нових або існуючих товарів новими методами, відкриття нових джерел сировини, ринків збуту, реорганізації проведення та ін. Інновації є засобом і стимулом підприємництва [2, с. 43–49].

Значною мірою переваги підприємництва в інноваційній сфері проявляються в наступному:

- в малих формах підприємництва створюються найбільш сприятливі умови для творчості, бо малий бізнес носить індивідуальний характер;

- творча діяльність за природою своєю позбавлена певної організованості, ієрархічності, характерної для великих підприємств, в той же час їй властиве прагнення до свободи, яка є важливою умовою досягнення очікуваних результатів;

- в малих підприємствах винахідник, власник і менеджер виступають в одній особі, що практично значною мірою знімає основне протиріччя корпоративного управління;

- нові інформаційні технології створюють малим підприємствам сприятливі умови функціонування, раніше можливі тільки в рамках великих підприємств.

Комплекс заходів державної підтримки підприємницької діяльності має охоплювати систему мотиваційних заходів стимулювання інноваційного підприємництва, а саме: підготовку проектів нормативно-правових документів, що забезпечують реалізацію інноваційного шляху розвитку підприємницької діяльності; створення й розвиток життєздатних органів управління та координації, інноваційного підприємництва; визначення пріоритетів, форм і обсягів прямого або непрямого фінансового стимулювання підприємницької діяльності (прямі інвестиції, кредити, податкові, амортизаційні й інші пільги); створення системи інформаційного забезпечення; ліквідацію правової, фінансової, інформаційної й адміністративної безграмотності управлінського персоналу; контроль за дотриманням прав учасників підприємницької діяльності.

Ефективний механізм стимулювання підприємницької діяльності й інвестиційної політики дозволить державі управляти інноваційним процесом, створювати умови розвитку та «вирощування» (інкубування) бізнесу – сприятливе макроекономічне підґрунтя високої інвестиційної та інноваційної активності підприємництва.

Список використаних джерел:

1. Брюховецкая Н. Е. Некоторые аспекты экономического сотрудничества крупного и малого бизнеса в Украине / Н. Е. Брюховецкая, К. Ю. Егиазарова // Бизнес Информ. – 2011. – № 7 (2). – С. 18–20.

2. Мочерний С. В. Основи підприємницької діяльності / С. В. Мочерний, О. А. Устенко, С. І. Чеботар. – К. : Академія, 2005. – 280 с.