К. е. н. Табенська О. І.

Вінницький національний аграрний університет (Україна)

СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ

На сучасному етапі розвиток міжнародних економічних відносин відбувається з урахуванням процесів глобалізації та інтернаціоналізації господарського життя. Однією з основних форм міжнародних економічних відносин вчені-економісти визначають міжнародну торгівлю товарами та послугами. Туризм, як важлива складова міжнародного ринку послуг розвивається досить динамічно.

Глобалізація та інтернаціоналізація господарського життя, міжнародний поділ праці надають можливість для розвитку туризму в Україні. Варто зазначити, що в нашій країні в туристичній сфері існують певні проблеми, які обмежують її інноваційний розвиток. Сільський зелений туризм є важливою складовою галузі туризму і ринку послуг.

Особливу увагу необхідно звернути на недосконалість законодавчої бази для сільського зеленого туризму; професійну освіту господарів агроосель та персоналу; пільгове кредитування для створення належних умов відпочинку у сільській місцевості; діяльність професійних громадських об’єднань; сертифікацію та стандартизацію туристичної продукції; ефективну діяльність інтегрованих структур в аграрній сфері, зокрема агрокластерів.

Вищезазначені проблеми та перспективи розвитку туризму висвітлювалися на Всеукраїнському форумі зеленого/сільського туризму, який відбувся у Вінницькому національному аграрному університеті у рамках проекту “mage Mapping“ організувати форум надали можливість Громадському об’єднанню “Пангея Ультіма“ за підтримки посольства Фінляндії в Україні.

Стратегічні пріоритети інноваційного розвитку галузі туризму також були запропоновані для обговорення на Інформаційному семінарі “Актуальні питання організації та ведення бізнесу в сфері зеленого туризму“, який відбувся у грудні 2016 року у місті Вінниці. Семінар започаткував ефективну співпрацю Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку Вінницької обласної державної адміністрації, громадського об’єднання “Вінницький Бізнес Клуб “, Вінницької обласної універсальної бібліотеки імені К. А. Тимірязєва, навчальних закладів аграрного спрямування, туристичних операторів, зокрема туристичної компанії “Світ для тебе“, обласного осередку Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму та садиби “Подільська родина“, відділу комунікацій Головного управління ДФС у Вінницькій області, закладів розміщення та громадського харчування міста.

Ефективна співпраця суб’єктів підприємницької діяльності, наукових, науково-дослідних установ, інформаційно-туристичних центрів, туристичних агенцій, засобів громадського харчування, рекламних, видавничих агенцій, страхових компаній удосконалює розвиток виробничої та соціальної інфраструктури села сприяє виникненню синергійного ефекту (рис. 1).

Рис. 1. Переваги співпраці суб’єктів підприємницької діяльності

в аграрній сфері, наукових установ, туристичних агенцій

Синергія надає нові альтернативи, стимулює командну діяльність, забезпечує взаємозалежність та взаємодію учасників інноваційних проектів. Взаємозалежність передбачає акумулювання креативних ідей співробітників та керівництва компанії для досягнення успіху в підприємницькій діяльності. Здатність впливати на інших людей передбачає використання парадигми «виграш/виграш» – певної філософії взаємодії між людьми.

Якісне удосконалення агротуристичної діяльності забезпечить: збільшення туристичної привабливості регіону; інноваційний розвиток виробничої соціальної інфраструктури; доступність медичної допомоги; підвищення професійного рівня власників агроосель та працівників; участь в міжнародних туристичних салонах; безпеку туристів та мешканців села; диверсифікацію виробництва туристичного продукту; створення франчайзингових структур; проведення семінарів, круглих столів, майстер-класів, коуч-сесій; покращення транспортного та інформаційного забезпечення.

Особливу увагу необхідно «звернути на створення туристичних кластерів, які є специфічними організаційними формами об’єднання державних, наукових, освітніх, громадських та приватних структур, що здійснюють свою діяльність у туристичній сфері та розташовані на суміжних територіях. Туристичні кластери як управлінські структури сприяють переходу від прямого втручання органів державної влади до опосередкованого» [2, с. 1–6].

В статті досліджено проблеми та перспективи галузі туризму в Україні, переваги створення туристичних кластерів, необхідність збереження та розвитку традицій місцевості, ремесел та мистецтв, вирощування та реалізації органічної продукції; сертифікації та стандартизації агроосель.

Список використаних джерел:

1. Крайник О. Туристичний кластер регіону як форма соціального діалогу: управлінський аспект [Електронний ресурс] / О. Крайник, М. Біль // Науковий вісник “Демократичне врядування”. – 2009. – Вип. 4. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeVr/2009_4/zmist.html