Д. е. н. Ящишина І. В.

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка (Україна)

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ РЕГІОНУ

Аналіз публікацій щодо державного управління регіональним розвитком України [1] дозволив сформулювати наступні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів України: зростання диспропорцій у розвитку регіонів; виникнення джерел соціального напруження; структурні диспропорції на регіональному рівні; екологічні проблеми. Європейський досвід засвідчує, що вирішення подібних проблем та подолання сучасних викликів соціально-економічному зростанню регіонів, розвинуті країни здійснюють за допомогою ефективної регіональної політики, що базується на інноваційному розвитку регіонів. Фактично інноваційна складова регіональної політики визначається найбільш дієвою для подолання проблем соціально-економічного розвитку регіонів кінця ХХ – початку ХХІ ст., серед яких: безробіття, пристосування до інтеграції, ліквідація наслідків світової кризи (70-ті рр.); економічне зростання, старіння населення, екологічні проблеми, техногенні катастрофи (80-90 рр.); конкурентоспроможність, соціальна адаптація, вирівнювання диференціації доходів, конкуренція на ринку праці, демографічна криза (2000-ті рр.). З 2011 р. ЄС в рамках Лісабонської Стратегії 2020 реалізує програму науково-технічного співробітництва «Горизонт – 2020», мета якої – об’єднати фінансування наукових досліджень, розробити нові технології для інноваційного промислового виробництва у період 2014-2020 рр., відновити економічне зростання, підвищити рівень зайнятості населення, подолати соціально-економічні наслідки кліматичних змін та демографічні проблеми [2].

Довгострокове управління усіма аспектами регіонального розвитку в Україні реалізується за допомогою такого інструменту як Державна стратегія. В 2006 р. в Україні було затверджено «Державну стратегію регіонального розвитку на період до 2015 року» [3], реалізація якої не привела до істотних зрушень у вирішенні проблем регіонального розвитку. У «Державній стратегії регіонального розвитку України на період до 2020 року» (Постанова Кабміну України № 385 від 06.09.2014 р.) окреслено новий розширений перелік невирішених проблем та означено цілі: 1) підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів, 2) територіальна соціально-економічна інтеграція і просторовий розвиток; 3) ефективне державне управління у сфері регіонального розвитку [4]. Інноваційному розвитку регіонів приділяється дуже незначна роль, фактично «Підвищення рівня інноваційної та інвестиційної спроможності регіонів» включено до підцілей Цілі № 1. В Стратегії 2020, як і в попередній Стратегії 2015, інноваційний та науково-технологічний розвиток не отримав визнання основного засобу вирішення нагальних соціально-економічних проблем регіонального рівня.

Стратегічне планування інноваційним розвитком на регіональному рівні пов'язане з деякими негативними факторами:

— відсутністю в Україні чітко сформульованої державної науково-технічної й інноваційної політики та дієвої системи її реалізації;

— відсутність конкретних організаційних структур для управління інноваційним розвитком на рівні регіонів країни;

— недосконала нормативно-правова база щодо регулювання відносин суб'єктів інноваційного діяльності, недостатня підтримка фінансово-кредитної, податкової і митної політики пріоритетних інноваційних проектів;

— багатовідомче, найчастіше суперечливе управління наукою на території регіону, що призводить до розбалансованості у розвитку фундаментальних і прикладних досліджень тощо [5].

Основою стратегії інноваційного розвитку регіону має стати цілеспрямований пошук розвитку та ефективне управління нововведеннями в усіх сферах життя регіону для вирішення його нагальних проблем. Тому інноваційний розвиток вимагає переосмислення державної регіональної політики.

Список використаних джерел:

1. Боровська О. Інноваційне управління як важіль і джерело інноваційного розвитку регіонів [Електронний ресурс] / О. Боровська. – Режим доступу : http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/putp/2011-4/doc/1/03.pdf

2. Ящишина І. В. Соціальна ефективність інноваційної політики ЄС / І. В. Ящишина // Наука та наукознавство. – 2015. – № 1. – C. 3–12.

3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP061001.html

4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP140385.html

5. Тульчинська С. О. Стратегія планування інноваційного розвитку регіонів / С. О. Тульчинська // Агросвіт. – 2012. – № 15. – С. 45–47.