Д. е. н. Дучинська Н. І., Фіногеєва О. В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СИСТЕМИ БАНКІВСЬКОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО КРЕДИТУВАННЯ

Розвиток виробничого сектора будь-якої країни зумовлює стан її економіки. В свою чергу, саме ефективність та надійність використання джерел фінансування виробництва впливає на процес відтворення. Задовольнити потребу реального сектора у фінансових ресурсах можливо лише шляхом залучення тимчасово вільних коштів в економіці, які через функціонування фінансової системи формують позичковий капітал та здійснюють рух у формі кредиту. Нова формація фінансового капіталу потребує сучасного підходу до процесу регулювання фінансового ринку. Враховуючи, що всі фінансові активи є похідними від кредитних зобов’язань, необхідним є визначення ролі кредиту в умовах пошуку виходу з кризового стану світової економіки. Кредит, як форма функціонування позичкового капіталу, є засобом розвитку системи суспільного виробництва. Однак, при цьому, варто зауважити, що для забезпечення розширеного відтворення та створення додаткової вартості, позичковий капітал має бути спрямований до реального сектору економіки.

Вирішення проблеми відновлення функцій позичкового капіталу для забезпечення економічного розвитку потребує налагодження системи контролю та регулювання економіки з боку держави, яка діє не всупереч ринковим механізмам, а в системі ринкових відносин шляхом створення ефективної інституційної інфраструктури.

Переважна більшість вітчизняних науковців вважають, що важливим чинником інноваційного розвитку національної економіки є саме інвестиційне кредитування. Воно сприяє прискоренню обігу капіталу та забезпечує його прибутковість.

Частка кредитів банків та інших позик в структурі капітальних інвестицій за джерелами фінансування за останні десять років, яка складає до 17,9 відсотків, свідчить про їх суттєву значимість. Одночасно розбіжність показника від 7,1 до 17,9 відсотків говорить, що він має певну залежність від інших чинників розвитку національної економіки та ринкової кон’юнктури (рис. 1).

Рис. 1. Частка кредитів банків та інших позик в структурі капітальних інвестицій за джерелами фінансування, %

Виникнення кризових явищ у системі кредитних відносин змушує звернути увагу на те, що механізми фінансового ринку не завжди здатні забезпечити ефективну взаємодію економічних суб’єктів. За останнє десятиліття, намагаючись максимізувати власні прибутки, українські банки надмірно накопичили власні ризики. Беручи до уваги стан банківської системи на сьогоднішній день, при здійсненні сучасної економічної політики постає питання вдосконалення механізмів регулювання банківського сектору. Для забезпечення конкурентного середовища в банківської системи необхідно використовувати ліберальні методи та інструменти.

Держава виступає особливим та специфічним елементом ринкової системи, що наділений певними функціями контролю та регулювання, а також здійснює економічну політику для налагодження ефективної взаємодії всіх учасників сучасної ринкової системи і забезпечення сталого розвитку економіки країни.

Окремою проблемою на сьогодні є питання інвестиційного кредитування є висока ціна позичкового капіталу. «Убезпечуючи себе від ризику неповернення кредиту, банки часто завищують процентні ставки за кредитами, оскільки за позиками з високим ступенем ризику необхідно формувати більший розмір резервного фонду, що зменшує прибутки банку. Така політика банків не сприяє ефективному кредитуванню національної економіки» [1].

Залучення фінансових ресурсів для кредитування інвестиційних проектів є системною проблемою, у вирішенні якої мають бути задіяні всі економічні суб'єкти. Проблема полягає в тому, що на сьогодні такі фактори як високі політичні ризики, фінансова криза, недостатнє використання ринкових інструментів та механізмів стримують залучення інвестицій в проекти реального сектора економіки. Внаслідок недостатності фінансування слабшають конкурентні позиції українських підприємств на національному і на міжнародному ринках.

Необхідно активно використовувати потенційні можливості фінансового ресурсу банківського сектору для розвитку економіки. Пріоритетними завданнями НБУ має стати спроба зорієнтувати кредитну політику комерційних банків на забезпечення грошовими ресурсами реального сектору економіки та сприяти розвитку кредитування інвестиційної діяльності. Головну роль при розподіленні капіталів повинна відігравати держава шляхом провадження монетарної, кредитної політики НБУ та шляхом реалізації спеціальних гарантійних цільових урядових програм фінансування окремих галузей і певних проектів.

Список використаних джерел:

1. Гайдай І. Ю. Довгострокове банківське кредитування як спосіб фінансування економічного росту / І. Ю. Гайдай, К. В. Коваленко // Вісник Донецького університету економіки та права. – 2013. – № 1. – С. 140–145.

2. Капітальні інвестиції за джерелами фінансування [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua