К. е. н. Водолазська О. А., Резніченко Н. В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ

Сучасний стан системи пенсійного забезпечення населення є найгострішою проблемою соціальній сфері України. Діюча пенсійна система не виконує своїх завдань, адже з кожним роком пенсійні витрати мають тенденцію до зростання. Україна належить до країн із старіючим населенням, саме це стало причиною систематичного перевищення частки громадян непрацездатного віку над працездатним населенням. Такі негативні тенденції ставлять першочерговим завданням пошук нових джерел фінансових ресурсів для забезпечення ефективного функціонування пенсійної системи.

Для виведення пенсійної системи України з кризового стану необхідно не тільки реформувати солідарну систему, а й створити дієву накопичувальну систему та сприяти розвитку системи добровільного пенсійного забезпечення. Отже, щоб удосконалити функціонування пенсійної системи в майбутньому, необхідно визначити стратегічні напрями розвитку пенсійного забезпечення в Україні [2].

У найближчому майбутньому пріоритетними шляхами мають стати: ефективне введення другого та третього рівнів пенсійної системи України та розвиток ефективного інвестування накопичувальної частини пенсії громадян.

Метою накопичувальних та добровільних пенсійних систем є створення резервів для майбутніх доходів громадян, тобто вони передбачають вкладання коштів громадян у різноманітні прибуткові інвестиційні проекти. Гарантом захисту пенсійних заощаджень від інфляції виступає прогнозований дохід від інвестицій. Він, по-перше, слугуватиме компенсацією за накладні витрати, пов'язані з обслуговуванням пенсійних активів, і, по-друге, створить фінансове підґрунтя для достойної старості [1].

Отже, особливо актуальним постає питання прибутковості інвестицій. Прибутковість інвестицій – це вагомий елемент, що визначає наскільки ефективно вкладаються фінансові ресурси у вигляді накопичувальної пенсії. Важливим для пенсійної системи є те, щоб прибутковість інвестицій була вищою за рівень зростання заробітної плати, а не номінальна прибутковість. Під накопичувальною частиною пенсійної системи розуміють її роботу на ринкових принципах. Від того, наскільки ефективно працюватиме реальний сектор економіки та наскільки якісно буде організована інвестиційна діяльність відповідно залежатимуть результати її функціонування, але ніяк не від політичних вподобань.

Система пенсійного забезпечення потребує негайної перебудови, внаслідок значної диференціації доходів населення, а також переходу до ринкових відносин. У найближчому майбутньому необхідно запровадити додаткове пенсійне страхування паралельно із державним загальнообов'язковим пенсійним страхуванням, що має стати перспективною формою соціального захисту населення. Трирівнева система пенсій у майбутньому має забезпечуватись за допомогою недержавного пенсійного страхування [3].

Список використаних джерел:

1. Коваль О. П. Запровадження накопичувальної пенсійної системи: аналіз пріоритетів та наслідків / О. П. Коваль // Стратегічні пріоритети. – 2011. – № 4. – С. 96–100.

2. Ріппа М. Б. Державне пенсійне забезпечення в Україні та шляхи його розвитку : автореф. дис. канд. екон. наук : спец. 08.00.08 «Гроші, фінанси і кредит» / М. Б. Ріппа. – К., 2014. – 19 с.

3. Шпильовий С. Є. Проблеми системи пенсійного забезпечення в Україні та шляхи її вдосконалення / С. Є. Шпильовий // Вісник КНУ ім. Тараса Шевченка. – 2013. – № 1. – С. 34–36.