К. е. н. Хуторськой П. О., Рибак А. А.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ГАЛУЗЕВІ ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ МАЛИХ АВТОТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Побудова оптимальної організаційної структури є важливим завданням будь якого підприємства, в тому числі автотранспортного. Від того наскільки раціонально побудована виробнича структура та структура управління, встановлені зв’язки між її елементами залежить ефективність діяльності підприємства в цілому [1].

Оптимальна структура автотранспортного підприємства характеризується наступними ознаками:

- невеликою кількістю підрозділів з персоналом високої кваліфікації;

- невеликою кількістю рівнів управління;

- наявністю на підприємстві груп спеціалістів;

- орієнтацією графіків роботи на замовників;

- швидкістю реакцій на зміни;

- високою продуктивністю та низькими витратами.

Стандартна організаційна структура управління автотранспортним підприємством складається із трьох самостійних блоків управління: експлуатаційного, технічного та економічного, кожен з яких повинен бути підпорядкованим певному керівникові.

Для автотранспортних підприємств характерною є безцехова організаційна структура, за якою усі функції по управлінню сконцентровані в апараті управління підприємства.

Переважно організаційна структура автотранспортного підприємства будується як лінійно-функціональна, при цьому лінійні структури виконують управлінські функції з правом прийняття рішень, а функціональним підрозділам відведено роль методичного керівництва за певними функціями. Таку організаційну структуру відрізняють наступні особливості: виконання формалізованих процедур та правил, досить сильна ієрархія управління, централізований характер прийняття рішень. При цьому кожен виконавець підпорядковується тільки одному керівникові, від якого отримує усі завдання. Між виконавцем та функціональними підрозділами встановлюються інформаційні зв’язки щодо обміну методичними та консультативними порадами. Але для надання рішенню функціональної служби директивного характеру, його повинен підтримати та затвердити керівник. Отже, при зазначеній організаційній структурі автотранспортного підприємства важливу роль відіграє саме директор підприємства.

На автотранспортних підприємствах, які мають достатньо велику кількість підрозділів головною проблемою є координування їх діяльності. Саме координування стає підґрунтям організаційної структури такого підприємства, так як забезпечує сукупність стійких взаємозв’язків на підприємстві.

Для підприємств малого бізнесу, які успішно здійснюють свою діяльність в сфері вантажних автомобільних перевезень, побудова оптимальної організаційної структури є важливим завданням з точки зору мінімізації видатків на утримання такої структури за умови забезпечення якісного управління підприємством в цілому.

Не зважаючи на розмір підприємства та кількісний і якісний склад його автотранспортних засобів, організаційна структура повинна бути побудована таким чином, щоб виконувались функції за основними трьома напрямками (експлуатація, ремонтно-технічне обслуговування, економічне управління). При цьому, не важливо скільки на підприємстві працює робітників і спеціалістів, зазначені функції повинні бути охоплені в повному обсязі. Тобто і керівники невеликих підприємств, з метою економії коштів повинні намагатися мінімізувати функції та обсяги робіт, виконувані персоналом, але не відмовлятись від них повністю.

Оптимізації організаційної структури малого автотранспортного підприємства можна досягти шляхом передачі виконання деяких послуг стороннім особам. Як показує досвід, найбільш успішними та раціональними є передача наступних функцій:

- медичного огляду водіїв перед виїздом у рейс (на малому підприємстві не доцільно тримати медичного працівника постійно у штаті);

- ремонтні роботи високого ступеню складності, при цьому дрібний та профілактичний ремонт, технічний ремонт залишати на підприємстві (виконувати переважно силами водіїв), а складний та капітальний проводити у сторонніх організаціях;

- складною функцією є пошук замовників на перевезення та складання маршрутів. Отже дедалі частіше малі підприємства відмовляються від самостійного виконання цих функцій та звертаються до сторонніх логістичних компаній або користуються послугами приватних диспетчерів, які працюють переважно на спеціалізованих інтернет-майданчиках (наприклад Ларді) та добре обізнані на особливостях галузевого ринку;

- доволі часто керівники малих підприємств не приймають в штат головного бухгалтера, а звертаються за допомогою у ведені обліку та звітності до послуг сторонніх фахівців – професійних бухгалтерів, але функції щодо обробки економічної інформації доцільно залишати за штатними працівниками підприємства.

Завдяки вище зазначеним заходам можлива побудова оптимальної організаційної структури малого підприємства в частині мінімізації витрат на її утримання та забезпечення виконання необхідних функцій в повному обсязі.

Список використаних джерел:

1. Рибалко О. М. Трансформація організаційних структур управління автотранспортного підприємства / О. М. Рибалко, В. В. Сьомченко // Вісник Запорізького національного університету. – 2010. – №1(5).– С. 49–52.

2. Жариков В. Д. Трансформация организационных структур управления [Електронний ресурс] / В. Д. Жариков, Е. Е. Удалова // Вопросы современной науки и практики. – 2011. – №4(35). – С. 259–268. – Режим доступу : http://vernadsky.tstu.ru/pdf/2011/04/37.pdf