Колісник Х. С.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ГРЕЙДУВАННЯ – ФОРМА ОПЛАТИ ПРАЦІ НА СУЧАСНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ

Оплата праці – важлива складова ринкових відносин, відображення соціальної політики та ефективності економіки держави, один з головних показників ефективності та результативності реформ. Оплата праці завжди відігравала значну роль в житті суспільства, адже з одного боку, вона є основним доходом працівників і через це її величина відображає рівень добробуту кожного члена суспільства, а з іншого боку якщо її правильно організувати, то можливо досягти підвищення ефективності виробництва за рахунок зацікавленості працівників у праці, а це у свою чергу матиме безпосередній вплив на темп та масштаб соціально-економічного розвитку держави.

Про актуальність даного питання засвідчує і численна кількість наукових праць як вітчизняних, так і зарубіжних науковців. Так, проблемам правильної організації оплати праці присвятили свої праці такі науковці як Т. А. Козирева [1], С. В. Парамонова [1], М. В. Комісарова [2] та інші.

З розширенням бізнесу, зростанням чисельності персоналу, відкриттям філій в інших регіонах підприємства стають менш керованими. Щоб підтримувати конкурентоспроможність в таких умовах необхідно продумати таку систему компенсацій, яка б дозволила мотивувати робітників підприємства на досягнення найкращих результатів. Однією з таких систем є система грейдування – це одна з найсучасніших систем оплати праці. Вона якнайкраще структурує розміри винагород працівників, обґрунтовує справедливість виплат та дає можливість планувати кар'єрний ріст. [3]

Грейдинг (система грейдів) – це система проведення оцінки та ранжування посад, в результаті чого посади розподіляють по групах, або за грейдами, у відповідності до їх цінності для підприємств з метою створення найефективнішої системи мотивування персоналу.[1] Уперше система грейдів виникла в 1950 році у США. Її замовниками були державні структури, які хотіли зрозуміти, скільки необхідно сплачувати чиновникам одного професійного рівня, які виконують різну за складністю та обсягом роботу. Результатом стала розробка універсальної системи, яка враховувала компенсаційні фактори, такі як відповідальність, досвід, результативність праці, знання та навички, від яких залежав матеріальний розмір компенсації для певної посади.

Для українських роботодавців грейдова система праці стає все важливішою, адже в умовах постійно зростаючої конкуренції керівники підприємств стають усе краще розуміти важливість мотивації (матеріальної та нематеріальної) свого основного ресурсу – персоналу та приділяти цьому питанню більше уваги.[3]

Хочеться також відзначити, що під терміном "грейдинг" мається на увазі саме оцінка посад чи посадових позицій, однак в практиці управління персоналом можливо побачити застосування цього терміна для двох різних підходів. Перший підхід: Грейдинг робіт чи посад, тобто коли відбувається оцінка та ранжування по "грейдах" посад і не має значення який саме робітник обіймає посаду. Грейд посади залежатиме від цінності та важливості цієї посади для підприємства. Другий підхід: Грейдинг робітників, – тобто коли відбувається оцінка та розподіл по грейдам робітників персонально. В даному підході враховуватимуться і цінність роботи, що виконується, і цінність самого робітника, що залежатиме від рівня його досвіду, майстерності, професійності, кваліфікації [2].

Найбільш подібним аналогом до системи грейдів у радянські часи була Тарифна кваліфікаційна сітка, але її могли застосовувати тільки до деяких видів посад, та й оцінювали їх досить формально. 

Вважається, що при грамотному використанні системи формування окладів можливо підвищити ефективність використання фонду оплати праці на 10–40%, а до цього прагне будь-яке підприємство. За грейдингової системи робітники розуміють за що саме вони отримують свою заробітну платню та що їм потрібно робити, щоб піти вище по кар’єрній сходинці, і це великий плюс для будь-якого робітника. Необхідно також звернути увагу на те, що головна перевага системи грейдування – це переведення нематеріального показника «цінність праці робітника» в грошовий еквівалент.

Прикладом позитивних наслідків застосування грейдингової системи на підприємствах України є коментарі менеджерів цих підприємств:

«За допомогою застосування грейдингової системи нам не тільки вдалося впорядкувати систему оплати праці, але ми також маємо можливість підтримувати її конкурентоспроможність у порівнянні з рівнем оплати аналогічних посад на ринку праці» — розповідають у компанії «Київстар».

«Процес порівняння заробітної плати фахівців та коригування її через зміни на ринку праці, відбувається швидше та ефективніше, коли ми маємо чітку структуру та знаємо вагу кожної посади» – зауважує Юлія Світельська, начальник відділу з управління персоналом компанії «Юнілевер Україна».

Підсумовуючи можемо сказати, що за оцінками експертів, грейдинг усе більше популяризується в Україні як спосіб для розрахунку заробітної платні. Система грейдів цілком логічна та доступна для застосування майже на будь-якому підприємстві, але вона все ж вимагає детального вивчення, особливо її практичної сторони, для отримання найоптимальнішого результату з використанням мінімальних людських, фінансових та часових ресурсів. 

Список використаних джерел:

1. Парамонова С. В. Проблеми оцінки праці / С. В. Парамонова, Т. А. Козирева. – Красноярск : Вид‑во Краснояр. держ. ун-ту, 2003. – C. 83.

2. Комісарова М. В. Плануємо потребу в персоналі / М. В. Комісарова // Довідник з управління персоналом. – 2008. – №3. – С. 45–48.

3. Мартынов К. Стоит ли грейдинг выделки? / К. Мартынов // Кадровый менеджмент. – 2009. – №9. – С. 63.