Кушніренко Я. В.

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

УДОСКОНАЛЕННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ ПРАЦІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВА

У ринкових умовах підприємствам надано велику свободу щодо використання трудового потенціалу і визначенні форм та розмірів заробітної плати співробітників. Працівники ж, в свою чергу, мають свободу у виборі місця працевлаштування, де їм запропонують найпривабливіші умови, при чому, у більшості випадків, першочерговим фактором прийняття рішення щодо влаштування на роботу є розмір оплати праці.

Удосконалення механізму оплати праці надасть змогу зацікавити працівників у досягненні великих результатів праці та призведе до зростання ефективності діяльності організації в цілому. Праця є важливою складовою частиною процесу виробництва, споживання та розподілу виробленого продукту. Участь працівників у частці знову створеного продукту (матеріального чи духовного) виражається у заробітній платі, яка має відповідати кількості та якості витраченої ними праці.

Заробітна платня є основним ресурсом стимулювання та доходу працюючих на підприємстві. Тому її розміри мають регулюватися державою та керівництвом підприємства [1].

Розуміння економічної природи зарплати, основних чинників, що впливають на її вимір, грає важливу роль у обґрунтуванні заходів, які проводяться з метою підвищення реального доходу основної частини населення.

При встановленні системи заробітної плати орієнтуються на такі принципові засади:

- розмір має бути пропорційним користі, яку приносить співробітник організації, та змінюватися відповідно до корисності його праці у кожному окремому проміжку часу, який оплачується;

- форма оплати праці повинна мати грошовий характер, що не виключає можливості преміювання співробітників у натуральній формі;

- заробітна плата має стимулювати працюючого до роботи.

Система оплати праці включає як спосіб встановлення відношення між мірою праці та мірою винагороди за його виконання, на основі якого и будується порядок нарахування заробітку працівника (форма заробітної плати), так і конкретні розміри тарифних ставок. В систему оплати праці входять також умови, порядок виплат та надбавок компенсаційного та стимулюючого характеру, премій.

Вид системи, розміри тарифів, премій та інших заохочувальних виплат, а також співвідношення у їх розмірах між окремими категоріями персоналу фірми, визначаються самостійно підприємствами та фіксуються у колективних договорах, відповідно до чинної трудової законодавчої бази, а також відповідно до локальних нормативно - правових актів підприємства.

Виділяють основну та додаткову оплати праці. До основної відноситься оплата, нарахована за фактично відпрацьований час, кількість та якість виконаних робіт. Тут оплата здійснюється за підрядами, тарифами, виплатами, пов'язаними із відхиленням від нормальних умов праці, за роботу у нічну зміну, за понаднормову роботу тощо. До додаткової заробітної плати відносять виплати пов'язані із невідпрацьованим часом, передбачений чинним законодавством. Це і оплата чергових і позачергових відпусток, оплата за час виконання державних та громадських обов'язків тощо.

Роль держави у формуванні заробітної плати полягає в забезпеченні мінімальних гарантій в сфері оплати праці. На жаль, таких завдань, як захист заробітної плати від негативних явищ ринкової економіки і підтримка її купівельної спроможності державне регулювання зараз не виконує.

Загальноукраїнською проблемою підприємств у формуванні заробітних плат є їх оподаткування. Основна частина ПДФО розраховується, утримується та перераховується до бюджету роботодавцем. Високий рівень податкових ставок провокує роботодавця приховувати істинний розмір доходу працівника, породжуючи такі явища, як «сірі» і «чорні» схеми виплат, затримки заробітної плати і її невиплати.

Грамотний та раціональний облік у питаннях оплати праці, розподіл її за сферами виробництва, а також своєчасний аналіз, дозволяють виявити нові резерви у збільшенні оплати праці кожного співробітника [3].

Таким чином, на даний момент в умовах ситуації в Україні можна виділити такі основні варіанти удосконалення оплати праці персоналу на основі:

- значного збільшення стимулюючого фактору;

- підвищення стимулюючого впливу понад тарифних виплат;

- посилення стимулюючої ролі механізму освіти та розподілу засобів оплати праці за підрозділами підприємства.

Список використаних джерел:

1. Павловская А. О формировании системы оплаты труда / А. Павловская // Труд и заработная плата. – 2013. – № 9. – С. 19–23.

2. Мазманова Б. Г. Управление оплатой труда : учеб. пос. / Б. Г. Мазманова. – М. : Финансы и статистика, 2013. – С. 368.

3. Федорова М. С. Совершенствование системы оплаты труда на предприятии / М. С. Федорова // Молодой ученый. – 2012. – С. 121.