К. т. н. Куценко В. Й., Дорошкевич Є. С.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ РЕКЛАМУВАННЯ У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

На сьогоднішній день мережа Інтернет поступово набуває все більшого значення і намагається осягнути всі можливі сфери життєдіяльності людства. Зокрема, торгівля, спілкування, пошук інформації та робота із мультимедійними даними – стали частиною сучасного повсякденного життя. Розвиток мережі Інтернет значно підвищив темпи зростання суспільства та створив безліч робочих місць. Проте, окрім позитивних змін, інтернет став причиною нових проблем, однією з яких є соціально-безвідповідальне рекламування у мережі Інтернет.

Важливість питання відповідального рекламування знайшла своє відображення у працях багатьох сучасних авторів, серед яких Лисиця Н. М., Байдалюк Л. В., Голод А. П., Алексина Т. А., Годин А. А., Охріменко О. О. та ін. Для того, щоб детальніше розглянути проблеми безвідповідального рекламування в мережі Інтернет, необхідно визначити, що є соціальною відповідальністю бізнесу.

Взагалі, соціальною відповідальністю бізнесу прийнято вважати відповідальне ставлення компанії до власного продукту чи послуги, споживачів, робітників, партнерів та інших суб’єктів контактної аудиторії. Крім того, соціальна відповідальність бізнесу часто розглядається як активна соціальна позиція компанії, яка полягає у залученні її різноманітних ресурсів до вирішення соціально-визначних питань.

Вчені виділяють декілька рівнів соціальної відповідальності. Першим рівнем вважається базовий, він стосується законодавства та норм встановлених державою, щодо якості продукції, послуг та пов’язаних з ними елементів, зокрема реклами. Другий рівень – стосується вирішення важливих соціально-економічних питань у межах усього суспільства, що безпосередньо стосуються напрямків економічної та виробничої діяльності компанії. Третій рівень – це філантропія, ситуаційна благодійність, надання допомоги тим, хто перебуває в скрутних обставинах. Четвертий рівень – включає участь у національних проектах з вирішення соціально-економічних проблем. П'ятий рівень соціальної відповідальності характеризує відповідальність бізнесу за майбутнє суспільства, за розвиток духовності та культури у населення [4]. Зважаючи на зазначене вище, можна сформувати логічний висновок, що рекламування як оповіщення, освідомленість та виховання людей в цілому є одним із базових рівнів соціальної відповідальності бізнесу, оскільки входить в коло його основної діяльності та регулюється державою.

Перейдемо до розгляду та визначення поняття соціально-безвідповідального ведення бізнесу. Соціально-безвідповідальне ведення бізнесу – це надмірне використання і фактичне зловживання суспільною довірою та не виправдання очікувань споживачів. Питання соціальної відповідальності виникають у зв'язку з діями фірми, що стосуються:

- задоволення персональних та загальносуспільних нужд та потреб;

- чесності по відношенню до інших;

- справедливості, зокрема, у випадках нанесення збитку, через неякісні товари та послуги [3].

Таким чином необхідно зазначити, що безвідповідальним є таке ведення бізнесу, що порушує персональні права, свободи та потреби суспільства. Розглянемо, чи порушує зазначені елементи реклама в інтернеті. Для цього дамо визначення рекламі взагалі та рекламі в інтернеті зокрема.

Реклама – це комерційна інформація, що має на меті вплив на споживача для збільшення прибутку рекламодавця [1]. Інтернет-реклама – оповіщення споживачів різними засобами, представленими в мережі Інтернет, про діяльність підприємства, спрямоване на досягнення кінцевої мети – продажу товарів і послуг [2].

Засоби, за рахунок яких компанії звертаються до споживачів в інтернеті та елементи, якими вони при цьому користуються, давно відомі та врегульовані нормами законодавства, оскільки зазвичай дублюють ті, що і так давно та широко використовуються у друкованих виданнях, зовнішній рекламі та на телебаченні. Проте, якщо звичайні засоби рекламування майже не прив’язані до особистості споживача, то сучасна інтернет-реклама орієнтується на історію запитів споживача в інтернеті, а отже рекламодавці здатні доволі чітко виділити аудиторію на яку буде спрямована реклама.

Цей факт призводить до двох наслідків: по-перше – вдосконалене визначення аудиторії дозволяє рекламодавцям запропонувати споживачам саме ті продукти чи послуги, які вони шукали, а отже допомогти їм у задоволенні власних потреб; а по-друге – рекламодавці мають можливість збирати та використовувати персоніфіковану інформацію про споживачів, про що споживачі найчастіше не здогадуються.

Іншим негативним проявом інтернет-рекламування є переслідування рекламою споживачів. Рекламодавці в змозі налаштувати власні засоби комунікації таким чином, аби повідомлення про товар переслідували існуючих або потенційних споживачів, нав’язуючи їм власну продукцію. Ще одним важливим елементом є засміченість рекламними матеріалами інтернет сторінок. Оскільки обмеження щодо кількості та якості реклами у мережі відсутні, власники можуть стимулювати власні заробітки за рахунок продажу місць під рекламу, не піклуючись про її якість для споживачів. Перевірка правдоподібності рекламних повідомлень зазвичай відбувається поверхнево, чим вкрай часто користуються шахраї. Що також можна вважати безвідповідальним ставленням пошукових мереж до своїх споживачів.

Зрештою, можна зробити висновок, що хоча інтернет і виконує важливу функцію у сучасному суспільстві, він сповнений і негативних моментів. Зокрема це твердження справедливе для інтернет-рекламування. Задля подолання даних обставин необхідно переглянути методи рекламування, які надають пошукові мережі рекламодавцям та підвищити рівень загальнолюдської культури й відповідальності за недобросовісне рекламування.

Список використаних джерел:

1. Алексина Т. А. Деловая этика : учебник для академического бакалаврата / Т. А. Алексина. – М. : Юрайт, 2014. – 384 с.

2. Годин А. А. Интернет-реклама : учеб. пособ. / А. А. Годин, А. М. Годин, В. М. Комаров – М. : Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2009. – 168 с.

3. Воронкова В. Г. Маркетинг соціальних послуг : навч. посіб. для студентів вузів / В. Г. Воронкова ; [та ін.] ; під ред. В. Г. Воронкова. – К. : Професіонал, 2008. – 575 с.

4. Охріменко О. О. Соціальна відповідальність : навч. посіб. / О. О. Охріменко, Т. В Іванова. – К. : Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», 2015. – 180 с.