Лихачевська А. Ю., Рябик Г. Є.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ СТАНУ ЗАСОБІВ ПРАЦІ ПІДПРИЄМСТВА

В останні роки умови існування на ринку товарів та послуг стали більш жорсткими у плані конкуренції. Оскільки попит дуже швидко падає, ринок вимагає від виробників нижчих цін на продукцію з урахуванням не змінної або покращеної якості. Без наявності високоякісних елементів виробництва, таких як засоби праці, предмети праці та жива праця, неможливе виробництво якісної конкурентоспроможної продукції. Таким чином, стан засобів праці безпосередньо впливає не лише на якість товарів, а й на їх вартість. З економічної точки зору зрозуміло, що застаріле обладнання часто виходить з ладу і потребує значних витрат на проведення ремонтів. Це не може не відбиватись на собівартості товарів, які виготовляються за допомогою даних засобів виробництва.

Використання сучасного високопродуктивного обладнання дозволить підприємству конкурувати на ринку не лише за якістю продукції, а й за витратами. При цьому, підприємство зможе власноруч корегувати існуючу цінову політику, опираючись на умови ведення бізнесу.

Статистичні данні показують, що на відміну від минулих років рівень зношеності засобів праці зріс. Так, в 2016 році ступінь зношеності основних засобів в цілому по промисловості становив 76,9 % проти 60,3 % у 2015 році та 56,9 % у 2014 році. При цьому, найбільший відсоток зносу – 82,6 % у галузі постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря [2]. Наведена інформація означає, що вже наявні ресурси використовуються неефективно, що не є вигідним для жодного з суб'єктів ринку. У зв’язку з цим падає якість товарів, тобто вони стають менш конкурентоспроможними і не можуть представляти себе на зовнішніх ринках. У цій ситуації оцінка стану засобів (знарядь) праці підприємства стає вкрай актуальним питанням.

Дана тема цікавила багатьох науковців-економістів, оскільки вона має перш за все практичний характер. І розкривалася вона на конкретних прикладах підприємств, наприклад праця Ю. В. Неміш, яка взяла за приклад м’ясопереробне підприємство і таких праць велика кількість. У своїх дослідженнях сучасні вітчизняні науковці використовують такі методи як стратегічний аналіз та систематизацію.

Метою оцінки стану засобів праці є, у подальшому, ефективне використання уже наявних на підприємстві ресурсів, що приведе до зменшення собівартості продукту або послуги, а у результаті до збільшення прибутку.

У свою чергу слід відзначити, що яка б система оцінки стану основних засобів (надалі ОЗ) не була, вона потребує показників, за якими будуть проводити розрахунки. Стандартна схема аналізу ефективного використання знарядь праці включає в себе чотири етапи: оцінювання ефективності використання ОЗ, створення порівняльної характеристики стану ОЗ за звітний та попередній період, пошук та визначення проблем, усунення проблем.

Сучасні науковці все частіше і частіше поділяють показники ефективності підприємства в цілому на показники відтворення та ефективності зокрема.

Разом с цим існують і інші способи оцінки стану знарядь праці. Наприклад, для оцінки необхідно створити систему показників, яка буде складатись з натуральних показників та вартісних.

Науковець Скляренко виділив чотири групи показників, які використовуються для стратегічного аналізу стану ОЗ підприємства: інтенсивний, екстенсивний, інтеграційний та узагальнюючий показники.

Сучасні підприємства за статистичними даними використовують систему показників, яка складається з 6 груп. Такий метод несе у собі характер системності більш, ніж характер аналізу. Одним з головних етапів використання цього методу є визначення обсягу ОЗ.

Групування показників за цим методом здійснюється за наступними групами, які включають в себе коефіцієнти оцінки:

1. Забезпечувальні показники (коефіцієнти надходження (введення в експлуатацію нових знарядь), використання наявного обладнання, використання нового встановленого обладнання);

2. Інтенсивні показники (коефіцієнт оновлення, коефіцієнт ліквідації, приросту та інтенсивності оновлення(амортизації));

3. Технічні показники (коефіцієнт зношення, коефіцієнт придатності та коефіцієнт різниці цих показників);

4. Узагальнювальні показники (фондовіддача, фондомісткість, виручка від реалізації на 1 гривню амортизації, рентабельність)

5. Екстреного використання(коефіцієнт інтенсивності, інтегральний коефіцієнт);

6. Управлінські показники (реальної вартості основних засобів та мобільності)

Аналіз стану основних засобів та покращення використання для підвищення ефективності може зменшити реальні витрати, збільшити валовий випуск продукції, зменшити рівень морального зносу основних засобів та навіть зменшити негативний вплив на навколишнє середовище. Все це просто здійснюється за допомогою введення таких засобів як автоматизація підприємства, введення нового технічно сучаснішого обладнання, підвищення рівня кваліфікації персоналу.

Список використаних джерел:

1. Карчевська Г. Г. Особливості процесів відтворення основних засобів на промислових підприємствах / Г. Г. Карчевська // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2013. – № 2 (71). – С. 127–131.

2. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua

3. Скляренко В. К., Прудніков В. М. Экономика предприятия : учеб. / В. К. Скляренко, В. М. Прудніков. – М. : ИНФРА-М, 2006. – 528 с.