Лящук Д. В., к. е. н. Бикова В. Г.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ЕВРИСТИЧНІ МЕТОДИ ПОШУКУ РІШЕНЬ ЯК СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЇ

В сучасних умовах конкурентної економіки важливим фактором розвитку економічної системи будь-якого рівня стає людський фактор. Здатність людей виходити за рамки, думати не шаблонно і приймати нові рішення – все це є ключем до розвитку організацій. Пошук і впровадження таких рішень є комплексною проблемою. Дослідження в області вирішення комплексних проблем і складних завдань людиною надають безліч фактів того, як людський фактор призводить до невдалих рішень [2]. Основною причиною цього є той факт, що людям властиво поводитися нераціонально [3].

Традиційно усі методи розробки управлінських рішень поділяються на три групи: формалізовані, евристичні і комбіновані. Якщо методи першої групи є найбільш уніфікованими, методично опрацьованими та дають можливість одержати об’єктивний результат, що базується на формальній логіці, то саме евристичні методи сприяють активізації інноваційних процесів у всьому багатоаспектному їх прояві, оскільки під евристичними методами розуміють послідовність процедур обробки інформації, які виконуються для пошуку більш раціональних і нових конструктивних рішень. Ці методи спрямовані на скорочення перебору і організацію спрямованого пошуку рішень. У той же час практичне застосування евристичних методів пошуку рішень піддане дії людського чинника, враховуючи, що носієм новітніх ідей є інтелектуальна компонента мисленнєвої діяльності персоналу організації.

Результатом застосування евристичних методів є: винахід, відкриття, раціоналізаторська пропозиція стосовно усіх сфер діяльності організації. Передусім, це стосується техніко-технологічної складової діяльності (як, наприклад, у випадку застосування елементів теорії рішення винахідницьких задач), проте ці ж методи є ефективними й у інших сферах: для розробки управлінських рішень організаційного характеру, для пошуку маркетингових рішень, для визначення пріоритетних напрямів розвитку кадрового потенціалу організації тощо. Зауважимо, що евристичні методи не універсальні. Для кожної групи завдань застосовувати слід різноманітні методи і їх комбінації. Евристичні методи класифікуються на підставі основного активізуючого ефекту [1, с. 368].

1. Методи, які активізують колективні форми пошуку рішень. Ці методи засновані на гіпотезі, що мислення групи людей, організоване за певними правилами, за умов позитивного мікроклімату виявляється значно краще, ніж сума індивідуальних рішень. Приклади методів: мозковий штурм, конференція ідей, синектика, метод шести капелюхів мислення та ін.

2. Методи систематизованого пошуку рішень (упорядкування, комбінування і перебір приватних рішень), такі як: модифікації морфологічного аналізу і синтезу, методи упорядкованих ознак і десяткових матриць пошуку .

3. Методи активізації асоціативного мислення через використання аналогій, метафор і семантичних властивостей понять. До них відносяться: метод фокальних об'єктів, метод гірлянд випадковостей і асоціацій.

4. Методи бібліотеки способів вирішення суперечливих питань за допомогою евристичних методів. До їх числа відносяться: алгоритм розв'язання винахідницьких задач, бібліотека евристичних прийомів, функціонально-фізичний метод пошукового конструювання.

Певний суб’єктивізм рішень, розроблених із застосуванням групи евристичних методів пояснюється тим, що у процесі прийняття колективних рішень проявляються соціально-психологічні ефекти, які впливають на якість рішень групи [4, с. 152]:

1) ефект «соціальної фасилітації» (тобто підтримки і схвалення), який зумовлений специфікою реакції групи на дії окремої особистості – пропозиції щодо вирішення конкретного завдання;

2) ефекти «соціальних лінощів» і «дифузії відповідальності», які призводять до зниження інтенсивності роботи групи та «перекладання» відповідальності один на одного;

3) ефект «конформізму», який проявляється у можливій зміні рішення внаслідок конфліктів його сприйняття особистістю і групою в цілому;

4) ефект «групового мислення» – найбільш згубний, здатний звести нанівець усі позитивні можливості застосування евристичних методів.

Для того щоб в процесі прийняття колективних рішень уникнути негативних ефектів і зробити такий процес максимально результативним, слід ввести в групу фахівця, який вміє здійснювати успішну групову комунікацію. Такий фахівець – фасилітатор. Він забезпечить дотримання правил зустрічі, її процедури та регламенту, що дозволить її учасникам сконцентруватися на меті та змісті зустрічі.

Таким чином, можна зробити висновок, що евристичні методи дозволяють максимально використовувати людський ресурс для розвитку організацій. Загальновідомо, що інновація починається з нового погляду, з нового підходу до старої проблеми. Потрібно лише знайти правильну ідею. Евристичні методи колективних рішень якраз і покликані вирішити проблему дефіциту ідей.

Список використаних джерел:

1. Андрейчиков А. В. Анализ, синтез, планирование решений в экономике / А. В. Андрейчиков, О. Н. Андрейчикова. – 2-е изд. – М. : Финансы и статистика, 2004.

2. Дернер Д. Логика неудачи: Стратегическое мышление в сложных ситуациях / Д. Дернер ; пер. с нем. И. А. Васильева, А. Н. Корницкого. – М. : НПФ «Смысл», 1997. – 243 с.

3. Саймон Г. Рациональность как процесс и продукт мышления [Електронний ресурс] / Г. Саймон ; пер. К. Б. Козловой и М. А. Бланко // THESIS. – 1993. – Вып. 3. – Режим доступу : http://ecsocman.hse.ru/data/629/779/1217/3_1_2simon.pdf

4. Симонов К. В. Политический анализ : учеб. пособ. / К. В. Симонов. – М.: Логос, 2002.