Малуха С. І., к. е. н. Хуторськой П. О.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВИСТАВКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Виставкова діяльність є однією з найбільш прогресивних та сучасних засобів забезпечення покращення міжрегіональних та міжнародних зав’язків, розповсюдження та реклами нових технологій та продуктів. Завдяки активному розвитку цієї галузі покращується рівень технологічного стану виробництва [1].

Виставкова діяльність для України є чи не найбільш суттєвою галуззю, яку необхідно розвивати для покращення економічного стану країни, оскільки більшу частину усього ринкового сегменту посідають дрібні та середні підприємства, які не мають достатніх фінансових можливостей для проведення масштабних рекламних заходів. Виставка – це, по перше, презентація досягнень людини у тій чи іншій галузі і лише потім, здобуття комерційної вигоди; це і реклама, і маркетингове дослідження, і демонстрація товару чи послуг. Саме за допомогою таких заходів, відбувається безпосередній контакт між виробником і майбутнім споживачем завдяки чому можуть бути поставленні усі питання, що цікавлять, стосовно технології чи продукту безпосередньо експоненту.

Україна має високий потенціал у сфері виставкового бізнесу, проте проблема високої роздробленості ринку, викликана тим, що велика кількість виставок організовується недостатньо кваліфікованими, в даній галузі, фахівцями, що і викликає недовіру у виробників і споживачів. Однак на ринку виставкової індустрії існують декілька компаній, що на протязі багатьох років успішно втримують свої позиції. За останні декілька років у нашій країні з’явилися філіали багатьох іноземних виставкових компаній, але їх вплив, на жаль, ще недостатньо вагомий. Окрім вище зазначених проблем, розвитку українського виставкового бізнесу перешкоджають відсутність достатнього рівня сервісу (туристичного, інформаційного) та сучасних експоцентрів, які зараз існують лише у великих містах (Київ, Харків і т. д.) [2].

Проаналізувавши статистичні дані можна побачити, що найбільша кількість проведених виставкових заходів було проведено у 2008 році (до кризовий період), потім цей показник показав тенденцію до спаду в докризовому та після кризовому періодах. У цілому 2008 рік можна вважати піком розвитку виставкової діяльності. Після кризи у 2009 році рівень основних показників ще більше знизився і ця тенденція зберігається вже протягом багатьох років (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка основних показників виставкової діяльності [3]

	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Кількість проведених виставкових заходів, усього	1094	1107	1088	1174	1076	1127	1116	1010	922
із загальної кількості заходів:
виставки	572	566	593	653	512	510	497	480	403
ярмарки	522	541	495	521	564	617	619	530	519
Загальна забудована площа організаторів виставок, тис. кв. м	1231,1	1539,6	1476,3	1836,4	1267,2	1268,1	1282,7	1040,1	908,9
Загальна виставкова площа виставкових центрів, тис. кв. м	202,6	209,6	169,5	192,5	196,1	206,0	202,0	201,0	201,0
Кількість учасників виставкових заходів	66376	74082	74937	82453	68745	73367	69616	62645	55895
із них – іноземних	3571	3862	4684	4940	3168	3164	3275	3073	3015
Кількість відвідувачів виставкових заходів, тис. осіб	9834	11891	11006	13309	10629	11161	9351	6732	5597

Разом з отриманням Україною безвізового режиму збільшиться кількість міжнародних виставок, що приверне увагу великої кількості іноземних компаній, посприяє розвитку виробництва, зростанню конкурентоспроможності товарів та послуг. Крім цього необхідно підвищити кваліфікацію фахівців, що працюють у цій галузі. Ознайомлювати випускників шкіл з даною сферою діяльності, задля привернення уваги та поширення професії, роз’яснення її суті, тобто створення конкурентоспроможних випускників ВНЗ, які при вступі будуть цілеспрямовано обирати даний фах. Створювати курси перекваліфікації працівників із залученням їх до виставкового бізнесу та з гарантією майбутнього працевлаштування. Розвиток туризму у країні також позитивно вплине на стан виставкової галузі, тому що це розширить кордони пізнання України, її культури, традицій та звичаїв. Припинення військових дій на сході та повернення анексованого Криму дасть змогу для подальшого розвитку та відновлення втраченого рівня виставкової діяльності на цих територіях.

Підсумовуючи викладене, можна зробити висновки, що сучасна виставкова індустрія знаходиться на стадії розвитку, проте весь потенціал, на жаль, не використовується. Усі вище перераховані проблеми призводять до: низьких темпів росту якості сервісу, відсутності вливання іноземних інвестицій та впровадження нових технологій. Україні необхідно брати до уваги досвід іноземних компаній, стосовно проведення, організацій та участі у подібних заходах, використовувати іноземні програми для підвищення кваліфікації працівників та залучення їх до програм міжнародних обмінів.

Список використаних джерел:

1. Постанова Кабінету Міністрів України «Про вдосконалення виставково-ярмаркової діяльності в Україні» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua

2. Мангушев Д. Сучасний стан виставково-ярмаркових заходів [Електронний ресурс] / Д. Мангушев. – Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua

3. Державна служба статистики України «Виставкова діяльність» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua