Руттер В. Ю., к. е. н. Хуторський П. О.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА

Одним з найважливіших елементів виробництва та реалізації продукції, функцій діяльності підприємства, основною з яких є управління підприємством, є його трудові ресурси. Це пояснюється швидкими темпами розвитку відносин у виробничій системі підприємства та на ринку. Ефективна робота підприємства неможлива без вибору цілей, визначення потреб організації і раціонального розподілу трудових ресурсів. Відповідно до цього, поняття «трудові ресурси підприємства» слід розглядати з позицій його сутнісної характеристики.

Перехід економіки України до ринкових відносин викликав необхідність переосмислення та уточнення основних категорій теорії трудових відносин, таких як ресурси і потенціал, робоча сила, серед яких провідне місце належить категорії «трудові ресурси». Характерно, що деякі економісти вважали, що з переходом на ринкові відносини категорія «трудові ресурси» може втратити своє колишнє значення, але інтерес економістів до використання цієї категорії в практичній діяльності тільки зростає. Вона використовується не тільки стосовно частини населення, що має певний комплекс здібностей, але і як ресурс (фактор) виробництва продукції на підприємстві.

Необхідно відзначити, що в наукових працях «трудові ресурси» помилково сприймають за трудовий або кадровий потенціал, що є не цілком вірно. На думку П. Є. Шлендера і Ю. П. Кокіна «трудові ресурси» представляють собою категорію, що посідає проміжне становище між такими поняттями як «трудовий потенціал» і «сукупна робоча сила». В їх монографіях «трудові ресурси – це працездатне населення, що має фізичні або інтелектуальні здібності, та з їх допомогою може надавати послуги, здійснювати роботи і виготовляти блага. До попередніх визначень Г. Д. Кулагіна додає, що при виділенні «носіїв трудового потенціалу – трудові ресурси або економічне населення, є дискусійним» [1].

З цих, та інших, визначень, що зустрічаються в наукових працях, можна сказати, що поняття трудового потенціалу відображає як кількісні, так і якісні їх характеристики, які під впливом багатьох чинників змінюються. З розвитком ринкової економіки якісна характеристика трудових ресурсів стала сприйматися в контексті рівня зайнятості, професійної освіти, відповідності професійним і кваліфікаційним характеристикам трудових ресурсів, потребам їх використання. Рівень використання і розвитку трудових ресурсів визначається його відтворенням і якістю організації.

Найкращим, на нашу думку, виявився підхід, в якому не розділялася позиція як ототожнення, так і заміщення понять «трудові ресурси» і «робоча сила». Переважним була думка, що робоча сила як економічна категорія має певний якісний зміст, що це всього лише здатність створювати матеріальні блага та послуги, її неможливо виміряти, оскільки вона позбавлена кількісних і демографічних рамок. Так, Є. В. Касимовський і П. П. Литвяков вважають, що «трудові ресурси – це чисельність можливої і діючої робочої сили, яка визначається кількісними і демографічними показниками і тільки через цю категорію можна дати всебічний аналіз працівників» [2]. Є. В. Касимовський цей термін пов’язував з рівнем розвитку продуктивних сил, в результаті чого, трудові ресурси він став визначати «як частину працездатного населення, як зайнятого, так і такого, що знаходиться в резерві, кількісні та демографічні рамки якого залежать від суспільної форми виробництва і його рівня» [3].

Виходячи з перерахованих вище визначень, слід відмітити, що «трудові ресурси підприємства» як економічна категорія відображає всю систему економічних, соціальних і міжособистісних відносин, які мають місце на підприємстві в умовах ринку. Зміст поняття виражається кількісними і якісними характеристиками. Кількісними показниками визначається ступінь розвитку і застосування трудових ресурсів, а якісними характеристиками – рівень професійної освіти і відповідність професійним і кваліфікаційним характеристикам трудових ресурсів, потребам їх використання. Разом з визначенням «трудових ресурсів підприємства» велика кількість економістів пропонує і таку категорію як «робоча сила», «трудовий потенціал», «кадри», «персонал», «людський капітал» та інші. В основному ці визначення розкривають якусь одну зі сторін потенційних можливостей або основну складову цих понять – людину, і не завжди мають наукове обґрунтування.

Трудові ресурси та їх формування є способом ефективного використання засобів виробництва, а значить, і можливістю підвищення рівня комплексного розвитку, зростання продуктивності праці та конкурентоспроможності підприємства. Від якості трудових ресурсів залежить ефективність їх використання. Використання потенціалу та трудових ресурсів є показником якості попередніх стадій його формування, тобто здійснення функції підготовки необхідних професій та спеціальностей частини трудових ресурсів суспільства, оволодіння кадрами необхідними знаннями та навичками для виконання визначеного виду праці.

Список використаних джерел:

1. Кулагина Г. Д. Макроэкономическая статистика / Г. Д. Кулагина. – М. : МЭСИ, 2013. – С. 154.

2. Литвяков П. П. Научные основы использования трудовых ресурсов / П. П. Литвяков. – М. : Мысль, 2012. – С. 176.

3. Касимовский Е. В. Трудовые ресурсы: формирование и использование / Е. В. Касимовский. – М. : Экономика, 2010. – С. 243.

4. Макконел К. Р. Экономикс: принципы, проблемы и политика / К. Р. Макконел, С. Л. Брю. – М. : Дело, 2011.