Самойлова Д. О., Курінна І. Г.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

Аналіз прибутку фірми та основних факторів, що його визначають

Прибуток є важливою складовою як домогосподарства так і підприємства. Прибуток є одним з джерел формування бюджету держави. Загалом виокремлено декілька рис прибутку в умовах ринку: прибуток виступає рушійною силою для розвитку в економіці, прибуток виступає джерелом розширення суспільного виробництва, посилення національного багатства, прагнення здобути прибуток сприяє ефективному розподілові та вживанню ресурсів, скороченню витрат для максимізації отримання прибутку.

Сьогодні в економічних підручниках прибуток аналізується, як дохід від користування факторів виробництва, в тому числі, як плата за ризик, неясність наслідків підприємницької діяльності. Але все одно визначень суті прибутку доносить багато, тому важко відокремлювати найбільш правильне. Наприклад, політична економія марксистів визначає прибуток як перероблену форму додаткової вартості від неоплаченої праці найманих працівників, а сучасні закордонні теорії трактують його як подяку чи відшкодування за небезпеку у діяльності підприємства, а ще як виробництво додаткового продукту.

Це свідчить про те, що теоретичне трактування прибутку багато в чому залежить від позицій вчених, положень нормативно-правової бази певного періоду чи держави. Тож, загалом, прибуток як економічну категорію умовно можна розглядати з двох боків. З кількісного боку – прибуток є приростом власного капіталу, який вищий за витрати. З якісного – це економічний вид додаткового прибутку, який з'являється за умов використання людського ресурсу [2].

Усі ці тлумачення терміну прибутку з різних точок зору є вірними, проте існує низка факторів, які безпосередньо впливають на остаточний результат фінансової та економічної діяльності. Саме тому для високих результатів обстежуються та враховуються всі чинники, які мають вплив на збільшення або зменшення прибутку.

Тож, факторами, що впливають на роботу суб’єкта господарювання найчастіше бувають: пошук дієвих методів поєднання ресурсів; освоєння нового ринку; введення у виробництво нових технологій; пошук іншої сировини; вироблення нових продуктів; нововведення організаційного управління; поле дії суб'єкту господарювання; рівень організації діяльності фінансів підприємства; галузь економіки. Саме через реалізацію цих цілей, які безпосередньо мають вплив на розвиток підприємства, досягається незмінність та розвиток суб’єкта господарювання, що надалі веде до стабільності, охоплення вже нових ринків збуту та вихід на ринок як монополістичної організації [1].

Важливим є те, що показники прибутку не зображують ступеню ефективності господарювання, тому що сума доходу може зростати навіть при неповному користуванні матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Тому часто використовують показники, які окреслюють економічну ефективність, тобто показники рентабельності [3]. Вони існують коли фірма шляхом реалізації товарів чи послуг відшкодовує всі витрати на виробництво й отримує прибуток як найголовніше джерело для розширення виробництва.

Показники рентабельності загалом розраховують на підставі звіту про результати фінансів виробництва. Такий аналіз дає змогу визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та доцільність їхнього застосування.

Коефіцієнти показника рентабельності представляють систему показників, які визначають можливість виробництва винаходити потрібний дохід в процесі своєї дії. Вони окреслюють суцільну результативність використовуваних активів, що реалізується підприємством, і вкладеного капіталу.

Головним чином, всі витрати, продаж товарів чи послуг у різних фірм це шлях до прибутку. Ціль, що поставлена перед суб’єктом господарювання повинна вплинути на розвиток підприємства. Досягнення у розвитку викликає стабілізацію, ефективність, а також збільшення доходів, які матимуть великий вплив на майбутній розвиток підприємства.

Дохід для діяльності господарства є найголовнішим досягненням. Також, він є головним джерелом забезпечення внутрішніх потреб фірм, а також діє на творення дохідної бази бюджетних, позабюджетних та благодійних фондів. Тому, безсумнівно, всі суб’єкти господарської діяльності зосередженні на зростанні розмірів прибутку до певних фондів для подальшого використання та поліпшення виробничого процесу, а також підвищення кваліфікації робітників.

Список використаних джерел:

1. Попрозман О. І. Фактори формування прибутку підприємства та їхня роль / О. І. Попрозман // Формування ринкових відносин в Україні. – 2014. – № 6. – С. 133.

2. Фінанси підприємств : підруч. / Поддєрьогін А. М., Білик М. Д., Буряк Л. Д. та ін. ; наук. ред. А. М. Поддєрьогін. – 8-ме вид., перер. та доп. – К. : КНЕУ, 2015. – 70 с.

3. Проскура К. П. Шляхи удосконалення планування прибутку підприємства / К. П. Проскура // Актуальні проблеми економіки. – 2013. – № 5. – С. 117.