УДК 621.311 (477)

К. е. н. Севастьянов Р. В.

Запорізька державна інженерна академія (Україна)

ПРОБЛЕМИ ОЦІНКИ СИНЕРГЕТИЧНОГО ЕФЕКТУ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

Для національної економіки на сучасному етапі важливим є досягнення диверсифікації, забезпечення відходу від сировинної спрямованості промислової та збільшення виробництва продукції з високо доданою вартістю. Актуальним є дослідження прояву синергетичного ефекту від впровадження енергозберігаючих заходів на підприємствах України та виявлення кумулятивного ефекту зниження витрат.

Проблеми енергозбереження розглядалися такими науковцями як В. В. Бевз, В. В. Джеждула, К. І. Докуніна, К. Гілінгхєм, Р. Ніл, К. Палмер, О. Ю. Єрмаков, В. О. Бараннік [1–4]. Проте проблеми оцінки синергетичного ефекту від впровадження енергозберігаючих технологій є недостатньо дослідженим у науковій літературі. Саме цей факт вказує на актуальність даної публікації. Узагальнено поняття «енергозбереження» можна трактувати як системне використання різного роду заходів для скорочення рівня споживання енергії.

Основною проблемою національної промисловості є слабка конкурентоспроможність продукції. Це зумовлено досить високими витратами виробництва, низькою якістю продукції та відносно невеликою кількістю впроваджених інновацій. До того ж, все це супроводжується переважанням в структурі промисловості підприємств з невеликою часткою доданої вартості.

Український уряд поставив пріоритетним завданням забезпечення енергетичної безпеки та переходу до енергоефективного використання та споживання енергоресурсів за допомогою впровадженням інноваційних технологій. Однією з цілей у цьому напряму є зниження енергоємності ВВП на 20% до 2020 року. Тобто, забезпечити показник енергоємності ВВП України у розмірі 0,2 тон нафтового еквіваленту на 1000 доларів США [5]. Але обсяг абсолютних витрат на енергоресурси не в змозі повною мірою відобразити потенціал енергозбереження економіки України. Для цього необхідно врахувати синергетичний ефект зниження енергомісткості виробництва в багатостадійних виробництвах та бізнес-процесах.

Енерговитрати вітчизняних металургійних підприємств значно перевищують аналогічні витрати іноземних виробників починаючи з перших переділів. Енергоємність виробництва українського чавуну на 30% вища порівняно з світовими лідерами у його виробництві [6].

Енергоємні галузі, такі як металургійна, хімічна та сільське господарство займають досить велику питому вагу у загальній енергоємності ВВП країни.

Скорочення енергетичних витрат на початковому етапі виробництва дозволить зменшити аналогічні витрати кінцевої промислової продукції з мультиплікатором, котрий зростає в залежності від кількості задіяних підприємств.

Синергетичний ефект енергозбереження істотно залежить від ступеню переробки первинних матеріалів. За рахунок такої залежності, підвищується ефективність енергозбереження високотехнологічних виробництв з високою доданою вартістю, порівняно з сировинними виробництвами.

Лише системний зв’язок галузей економіки забезпечує ефект ланцюгової реакції, котрий поширюється на всі підприємства, забезпечуючи синергетичний ефект зниження цін в економіці. В цій взаємодії може виникати синергетична взаємодія зростання споживання в національній економіці. Адже зниження цін, відповідно до основних економічних законів, підвищує попит на товари та послуги, а саме зростання попиту є джерелом росту доходу підприємства. Таким чином, можна стверджувати, що заходи з енергозбереження виходячи за межі підприємств, виступають мультиплікатором ефективності економіки, але за умови їх масового впровадження, коли вони здатні приводити до зниження ринкових цін.

Список використаних джерел:

1. Бевз В. В. Розвиток механізму енергозбереження на підприємствах харчової промисловості. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/2079/1/bevz.pdf

2. Єрмаков О. Ю. Інновації енергозбереження у сільському господарстві / О. Ю. Єрмаков // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2008. – № 4 (47). – С. 26–32.

3. Kenneth Gillingham & Richard G. Newell & Karen Palmer «Energy Efficiency Economics and Policy» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nber.org/papers/w15031.pdf

4. Бараннік В. О. Енергоємність ВВП держави: історичні паралелі та уроки для України / В. О. Бараннік // Стратегічні пріоритети. – 2015. – № 1 (34). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://sp.niss.gov.ua/content/articles/files/19-1436780463.pdf

5. Про Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року. Кабінет Міністрів України ; Розпорядження, План, Заходи від 01.10.2014 № 902-р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/902-2014-р/page

6. Аналітична записка «Щодо напрямів реформування металургійної галузі України» [Електронний ресурс] / Національний інститут стратегічних досліджень. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/435