Вербова
О. І., Рябик Г. Є.
Дніпропетровський
національний університет імені Олеся Гончара (Україна)
СУТНІСТЬ
СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА
Постійна
політична та економічна нестабільність в Україні збільшує рівень невизначеності
зовнішнього оточення, в якому діють вітчизняні підприємства. Високий рівень
конкуренції, неспроможність швидко адаптуватись та досягти очікуваний результат
спонукає суб’єктів господарювання до самовиживання. На сьогодні підприємствам
недостатньо тільки адаптуватися до змін в зовнішньому оточенні, вони повинні
заздалегідь передбачати та попереджати ці зміни. Позитивному результату
господарської діяльності в умовах економічної та політичної кризи сприяє вибір
пріоритетних напрямків діяльності та стратегії розвитку підприємства.
Аналіз наукової літератури в області
стратегічного менеджменту виявляє наявність різних точок зору категорії «стратегія
підприємства». Вітчизняні науковці в своїх працях [1; 4; 7] розглядають
стратегію, як довгостроковий та якісно означений курс розвитку підприємства або
спосіб досягнення цілей, котрі воно визначає для себе, слідуючи власним
рішенням та міркуванням у межах своєї політики. Стратегія описує перспективні
орієнтири діяльності підприємства на основі оцінювання його потенційних
ресурсів та планування подальшого розвитку зовнішнього оточення.
Систематизуючи
різні погляди на дефініції «стратегія» маємо виділити кілька варіантів: набір
правил чи дій для прийняття або ухвалення рішень, яким буде дотримуватись
підприємство у своїй діяльності, для досягнення визначених цілей; детальна
комплексний план чи програма дій та заходів, для досягнення конкретних
результатів; довготривалий стратегічний напрямок чи набір напрямків розвитку
підприємства.
Результатом
реалізації стратегії при перших двох варіантах є отримання заздалегідь
встановлених обріїв чи конкретних результатів. Третій варіант, на нашу думку, є
більш ємним, бо дозволяє розглядати досягання окреслених цілей як процес
розвитку підприємства, а реалізацію конкретної програми, як один з етапів розвитку
підприємства.
Таким
чином, на основі здійсненого аналізу змісту поняття «стратегія підприємства»
маємо визначити, що будь-яка стратегія підприємства буде постійно зорієнтована
на подальший розвиток.
За
думкою Е.М. Короткова, розвиток підприємства полягає у сукупності змін, які
призводять до виникнення нової якості та зміцнення життєвої системи, її
здатність здійснювати опір руйнівним силам зовнішнього оточення [5].
Розвиток
надає підприємству нові можливості, властивості, якості та характерні ознаки,
які сприяють здатності підприємства реалізувати нові функції, вирішувати
істотно інші задачі, які зміцнюють його позиціонування в зовнішньому середовищі
та підвищують здатність протидіяти його небезпечним впливам.
Економічний
розвиток являє необернену спрямованість об'єктів
створювати матеріальні або духовні
блага, в результаті чого є виникне якісно новий стан об'єкта, у тому зміна
складу і структури цих благ. Ці якісні зміни здійснюються у процесі
економічного зростання. При цьому якісно
зростають споживані ресурси та збільшуються обсяги виробництва зазначених благ
[2].
В.О.
Василенка вважає розвиток підприємства процесом, що не припиняється в часі, але
його перебіг не відбувається постійно та безупинно, найчастіше він проходить
стрибкоподібно з подоланням різних по глибині й охопленню криз [3].
Отже,
для підприємства розвиток є постійним процесом, що проявляється в реалізації
кількісних та якісних змін, внаслідок чого збільшується його потенціал,
підвищуються здатність протидіяти небезпечному впливу зовнішнього оточення та
помножується життєздатність.
В
літературі просліджується взаємозв'язок між поняттями «стратегія підприємства»
та «розвиток підприємства». З одного боку, розвиток підприємства зазначається
як результат реалізації стратегії, з іншого – стратегію виявляється
інструментом, що забезпечує розвиток підприємства. На наш погляд, думка вчених,
які розвиток підприємства вважають результатом реалізації його стратегії, більш
досконало відображає зміст поняття.
Все
вищезазначене дозволяє нам визначити стратегію розвитку підприємства як
цілеспрямований курс розвитку підприємства в майбутньому, який передбачає
якісно сформульовану послідовність дій в залежності від цілей та необхідних
ресурсів, що дозволить перетворити кількісно-якісні параметри підприємства,
внаслідок якого буде збільшуватися його потенціал, помножуватися його здатність
протидіяти небезпечному впливу зовнішнього оточення та підвищуватися його
конкурентоспроможність.
1.
Белошапка В. А. Стратегическое управление: принципы и международная практика
/ В. А. Белошапка,
Г. В. Загорный. – К.: Абсолют-В, 1998.
2.
Большая экономическая энциклопедия. – М.
: Эксмо, 2008. – 816 с.
3.
Василенко В. А. Организационно-циклическая и структурно функциональная
модели развития организации / В. А. Василенко // Культура народов Причерноморья. – 2011. –
№232. – С. 100–107.
4.
Горєлов Д. О. Стратегія
підприємства : навч.-метод. посіб.
/ Д. О. Горєлов, С. Ф. Большенко.
– Х. : ХНАДУ, 2011. – 133 с.
5.
Коротков Э. М. Концепция менеджмента / Э. М. Коротков. – М. : Дека, 1997. – 304 с.
6.
Оберемчук В. Ф. Стратегія підприємства : короткий курс лекцій / В. Ф. Оберемчук. – К. : МАУП, 2000. – 128 с.
7.
Шершньова З. Є. Стратегічне управління : навч.-метод.
посіб. для самостійного вивчення дисципліни / З. Є. Шершньова, С. В. Оборська, Ю. М. Ратушний. – К.: КНЕУ, 2001. – 232 с.
8.
Гринько Т. В. Підходи до розробки стратегії
інноваційного розвитку підприємства/ Т. В. Гринько // Матеріали
Міжнародної науково-практичної конференції «Наукові засади ресурсозбереження в
системі антикризового управління і відтворення економіки» (м. Хмельницький,
30–31 січня 2015 р.) . – Хмельницький :
Видавничий дім «Гельветика», 2015. – Ч. 1. – С. 99–102.