Биков Б. Д.

Університет митної справи та фінансів (Україна)

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ПРИВАБЛИВІСТЮ НАУКОМІСТКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Функціонування наукомістких підприємств пов’язане, передусім, із орієнтацією їх діяльності на виконання науково-дослідних робіт, характерною особливістю яких є тривалий час розробки та потреба у великій кількості дорогих ресурсів.

Для побудови системи управління підприємством необхідна адекватність останньої об’єкту управління. Отже, що для забезпечення виживання і розвитку наукомісткого підприємства в сучасних умовах потрібна нова концепція управління, яка враховує особливості наукомістких виробництв.

Більшість літературних джерел до основних факторів інвестиційної привабливості наукомістких підприємств відносять: наявність загальновідомого бренду; стійкий фінансовий стан підприємства; високу забезпеченість ресурсами; конверсію та диверсифікованість виробництва; розвинену науково-технічну базу; сприятливі зовнішні умови; наявність відпрацьованих інноваційних проектів; досвід реалізації інвестиційних проектів; високий рівень конкурентоспроможності продукції; соціальну направленість інноваційної діяльності.

Механізм управління інвестиційною привабливістю наукомісткого підприємства є сукупністю дій і заходів, спрямованих на реалізацію організаційної, виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності в області залучення і використання інвестиційних ресурсів.

Процес управління інвестиційною привабливістю наукомісткого підприємства є безперервним. Діяльність наукомісткого підприємства характеризується тим, що розробка та виробництво інноваційної продукції відбувається одночасно зі здійсненням оперативної та стратегічної діяльності підприємства. Це означає, перед тим, як основні напрями розвитку зовнішньої позиції наукоємного підприємства і його внутрішніх можливостей перетворяться в реальність, виражену в термінах прибутку і росту, мають бути розроблені, сплановані і виконані певні проекти [4]. Стратегічні дії також повинні бути скоординовані з оперативною діяльністю. Тобто, стратегічний план є відправною точкою для інших трьох пов’язаних із ним планів: плану розвитку стратегії, плану розвитку можливостей та оперативного плану, завданням яких є перетворення стратегічних задумів менеджерів наукомісткого підприємства у конкретні плани їх виконання та впровадження.

Плани розвитку можливостей і бізнесу включають в себе проекти (і допоміжні бюджети), реалізація яких може змінити внутрішню конфігурацію підприємства, його позиції у зовнішньому середовищі, підвищити інвестиційну привабливість [1].

Очевидно, що найважливішими етапами процесу управління інвестиційною привабливістю наукомістких підприємств є розробка, відбір та оцінка проектів інноваційної діяльності. На основі найкращих проектів формується інвестиційна програма інноваційної продукції.

Інвестиційна привабливість підприємства є відносною величиною та являє собою інтегральну характеристику окремих підприємств як об’єктів інвестування з точки зору найбільшої перспективи розвитку. Інтегральна характеристика складається з окремих фінансових коефіцієнтів, кількість і склад, яких визначаються цілями та необхідною глибиною аналізу. Головне призначення процедури оцінки інвестиційної привабливості полягає у створенні інформаційної бази даних з метою забезпечення розробки інвестиційної політики наукоємного виробництва [3]. Отримані дані також дозволяють оцінити професіоналізм менеджерів та прийняті управлінські рішення, метою яких є покращення роботи підприємства.

На думку експертів, в основі реалізації інноваційного проекту лежить пошук та вибір джерела інвестиційного капіталу. В межах запланованого об’єму фінансування обраних інноваційних проектів, обирається найбільш вигідна схема фінансування. Таких схем на ринку представлено всього дві: боргове і акціонерне фінансування, яке, в свою чергу, являє собою одну з наступних форм: інвестиційне кредитування, проектне фінансування і венчурне фінансування.

Залучення інвестицій є одним з найважливіших кроків на шляху втілення інноваційних проектів у життя та досягнення високих кінцевих результатів господарської діяльності наукомісткого підприємства. Мірою привабливості інноваційного проекту для інвестора та запорукою отримання інвестицій наукомістким підприємством виступає інвестиційна привабливість.

Інвестиційна привабливість підприємства формується за рахунок його переваг над конкурентами за обраними інвестором критеріями. Розробка системи управління інвестиційною привабливістю дозволяє виробити систему управлінських рішень, націлених на реалізацію організаційної, виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності в області залучення і використання інвестиційних ресурсів.

Список використаних джерел:

1. Анисимов Ю. П. Управление бизнес-процессами выпуска новой продукции : монография / Ю. П. Анисимов, Ю. В. Журавлев, С. В. Шапошникова ; под ред. Ю. П. Анисимова. – Воронеж : ВГТА, 2003. – 456 с.

2. Бикова В. Г. До питання про ефективність управління державною власністю в наукомістких підприємствах / В. Г. Бикова, Л. М. Котлова // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Економіка. – Д. : Наука і освіта, 2010. – Вип. 4/2.

3. Джамай Е. В. Ресурсное обеспечение наукоемкого авиационного производства: финансово-экономический аспект : моногр. / Е. В. Джамай. – М. : Изд-во МАИ, 2006. – 184 с.

4.  Повеквечных С. А. Управление освоением конверсионной продукции на наукоемких предприятиях : моногр. / [С. А. Повеквечных и др.] ; под ред. Ю. П. Анисимова. – Воронеж : Научная книга, 2009. – 407 с.