Котюк О. В., к. е. н. Хуторськой П. О.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ РІВНЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ

Нині все більша кількість підприємств усвідомлює значну роль інноваційних процесів в успішному їх функціонуванні, завоюванні нових ринків, посиленні конкурентних переваг. Підприємства намагаються через свої можливості оновлювати основні засоби, впроваджуючи сучасні технології у виробництво, виробляти нові види продукції, оновлювати список послуг, постійно підвищуючи їх якість. Державні органи влади України також усвідомлюють безальтернативність інноваційного напрямку розвитку як одного із найголовніших чинників прискорення економічного зростання в Україні. Актуальність цієї проблеми усвідомлюють не тільки керівники окремих підприємств, а й державні службовці різних гілок влади, котрі безпосередньо займаються розробкою інноваційних стратегій як окремих регіонів так і держави в цілому. Проблеми інноваційного розвитку окремих підприємств і економіки в цілому актуальні і для країн з розвиненою економічною системою. Це підтверджується величезною кількістю наукових праць, присвячених вказаним проблемам, а також наявністю в цих країнах спеціалізованих науково-практичних журналів.

Проблемами впливу інноваційних структур (технопарків) на розвиток економіки, формування інноваційно-інвестиційної політики регіонів, активізацію інноваційної діяльності в окремих галузях і підприємствах присвячені роботи багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених. Вони займаються розробкою наукових основ аналізу інноваційної діяльності і оцінки її ефективності. У деяких наукових працях зустрічаються різні підходи до управління інноваційним розвитком суб'єктів господарювання. Економістами пропонуються різні моделі, що характеризують поведінку інноваційних фірм на різних ринках.

Окрема увага в дослідженнях приділяється проблемам вивчення інноваційної діяльності з точки зору різних економічних теорій: класичної, неокласичної, еволюційної.

Необхідно відмітити, що в дослідженнях інноваційної діяльності недостатня увага приділяється оцінці інноваційного розвитку окремих підприємств або їх групи, які займаються одним видом економічної діяльності, а саме як діяльність підприємства, пов'язана із створенням або впровадженням чого-небудь нового вплинула на його положення на ринку. За даними офіційної статистичної інформації можна лише з’ясувати – скільки було витрачено грошових коштів на інноваційну діяльність, скільки було вироблено і реалізовано інноваційної продукції та ін. Однак цей перелік показників не дає можливості зробити ґрунтовні висновки щодо місця підприємства на ринку продукції, що ним випускається, або окремого виду економічної діяльності в контексті інноваційного розвитку.

Досі залишається не розробленим механізм оцінки інноваційного розвитку підприємств, використання якого могло б дати чітку картину про інноваційну діяльність підприємств в регіональному розрізі або по конкретному виду економічної діяльності. Результати такої оцінки потрібні, передусім підприємствам для розробки адекватних стратегій свого розвитку, а також органам регіонального управління для розробки політики у сфері інноваційної діяльності.

Інноваційний розвиток підприємств найкоректніше розглядати з точки зору еволюційної теорії. Згідно цієї теорії розуміється як деяка "жива" система. Підприємства в процесі взаємодії на ринку виробляють деякий "генофонд" (досвід і навички поведінки), який допомагає "виживати" їм на ринку і в майбутньому. Основним чинником виживання підприємств на ринку на думку засновника еволюційної економічної теорії Й. Шумпетера є інноваційна активність підприємців [1].

Цікавим з позицій еволюційної теорії є те, що економічні суб'єкти змінюються в часі, у відмінності від базових неокласичних концепцій, що стверджують, що суб'єкти залишаються незмінними у рамках описуваних процесів. Так, наприклад, при збільшенні об'ємів продажів неокласичне підприємство не змінюється якісно, а змінює тільки свої кількісні характеристики. Згідно еволюційної теорії процес збільшення обсягу виробництва супроводжується і здійснюється завдяки накопиченню виробничого і комерційного досвіду.

Таким чином, при дослідженні інноваційного розвитку підприємств необхідно враховувати підходи різних економічних теорій. На наш погляд, еволюційний підхід цікавий тим, що він намагається пояснити якісну природу інноваційного розвитку підприємств.

Список використаних джерел:

1. Schumpeter J. A. Théorie de l'Evolution Economique, Recherches sur le Profit, le Crédit, l'Intérêt et le Cycle de la Conjoncture. – Librairie Dalloz. – Paris, 1935.

2. Гринько Т. В. Подходы к потребности предприятия во внедрении инноваций / Т. В. Гринько, А. П. Крупский // Economics, management, law: innovation strategy: Collection of scientific articles (2016, Zhengzhou, China). – Zhengzhou : Henan Science and Technology Press. – P. 109–115.

3. Гринько Т. В. Формування інноваційної інфраструктури України як основа активізації інноваційної діяльності підприємств / Т. В. Гринько // Вісник національного університету «Львівська політехніка». – Львів : Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2008. – № 628. – С. 438–442.