Матвійчук Ю. В., к. держ. упр. Величко Л. А.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ

На сьогодні підприємства велике значення приділяють оцінці перспективної вигідності здійснення інноваційних заходів. Так, інновації розглядають як ефективні в тому разі, коли на підприємстві успішно реалізовано інноваційний проект, підвищено інноваційний потенціал підприємства [1, с. 195].

Аналізуючи досліджувані праці щодо методів оцінки інновацій, можна стверджувати, що в їх основі лежать методи, які об’єднують в п’ять груп:

Прості – за основу взято такі показники: рівень рентабельності проекту; коефіцієнт ефективності капіталовкладень. Як відмічає Є. Г. Непонящій, дані способи оцінки інвестицій були відомі ще до того, як спосіб дисконтування грошових потоків застосовувався для оцінки інвестицій. Ці методи тривалий час були в арсеналі аналітиків і розробників інвестиційних проектів [2, с. 96].

Відомі методи оцінки результативності інновацій є на сьогоднішній день найбільш вживаними. До таких показників відносять: індекс дохідності; індекс рентабельності; приведений дохід; період окупності; точка беззбитковості проекту [4, с. 15].

Наступна група базується не на грошовому потоці, а в залежності від отриманого прибутку. Розраховуються показники: сума приведених інвестицій; строк окупності; коефіцієнт ефективності інновацій.

Також застосовують методи, які безпосередньо зв’язані з кількісними показниками, які показують ефективність використання кожного з ресурсів виробництва (приріст доданої вартості; підвищення прибутку; відносна сукупність витрачених коштів на виробництво; зменшення відсотка собівартості продукції. Заслуговують уваги показники, які описують динаміку цін на вироблену продукцію; об’єми виробничої діяльності; відображають економічний результат діяльності на підприємстві [2, с. 108].

Аналіз вищезазначених показників свідчить, що всі розглянуті методи містять недоліки і не дають об’єктивну оцінку перспективної вигідності вкладень:

- показники не беруть до уваги часовий фактор;

- наступні - враховують амортизацію при визначенні грошового потоку. Це завищує реальну ефективність проектів;

- кожна з останніх показників віддзеркалює результативність діяльності підприємства, ефективність діяльності підприємства розраховується однобоко; зміни в показниках економічного стану організації не беруть до уваги в ході реалізації інноваційних проектів; не враховуються рекомендації щодо фактору можливої зміни умов при реалізації інноваційного проекту та їх обліку в подальшому.

У сукупності перелічені недоліки вказують на необхідність внесення корективів до оцінки результативності інновацій в процесі оцінки потенціалу підприємства:

- корегування показників ефективності інновацій, зміна методики їх розрахунку;

- облік змін фінансових показників до і після реалізації інноваційного проекту;

- виділення напрямків реалізації теорії нечіткої логіки для можливості врахування змін при здійсненні інновацій.

В цілому, дослідивши існуючі методи оцінки ефективності запровадження інновацій, ми прийшли до висновку, що дані методики оцінювання потребують значного удосконалення, яке повинно здійснюватись, враховуючи виявлені недоліки.

Список використаних джерел:

1. Ілляшенко С. М. Інноваційний менеджмент : підруч. / С. М. Ілляшенко. – Суми : ВТД – Університетська книга, 2014. – 334 с.

2. Голов Р. С. Інвестиционное проектирование : учеб. / Р. С. Голов, К. В. Балдин. – М. : Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2010. – 368 с.

3. Гринько Т. В. Формирование механизма инновационного развития предприятия / Т. В. Гринько // Інвестиції: практика та досвід - 2011. – №7. – Квітень. – С. 18–22.

4. Бень Т. К. Визначення економічної ефективності інвестицій / Т. К. Бень // Економіка України. – 2012. – №4. – С. 12–19.