Метіль Т. К.

Ізмаїльський державний гуманітарний університет (Україна)

АНАЛІЗ ВПЛИВУ ОПОДАТКУВАННЯ НА ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ В УКРАЇНІ

На сьогоднішній день в Україні має місце недостатнє використання інвестиційного потенціалу. В той час як потреба в інвестиціях для структурної перебудови української економіки зростає. На шляху до залучення інвестицій, як вітчизняних, так і зарубіжних, наша держава зазнає низки проблем: недосконалість механізму ринкової економіки, нестабільність політичної ситуації, стрімкі темпи інфляційні процеси, відсутність системи страхування інвестицій і, звичайно, податкове навантаження на підприємницькі суб’єкти. Тому, створення оптимальної податкової системи дозволить підвищити привабливість українських проектів для інвестування коштів.

Починаючи наше дослідження, зазначимо, що податки існували з найдавніших часів для поповнення казни правителів і держав. Основною функцією податків є регулювання економіки. З розвитком суспільства система податків постійно вдосконалюється, тобто йде процес зміни структури і ставок податків, зростає їхня роль в доходах держави. За допомогою податків та за умови ведення ефективної податкової політики активізується інвестиційна діяльність, що сприяє зростанню обсягів інвестицій, підвищенню їх ефективності та позитивного впливу на темпи економічного зростання.

Акцентуємо увагу, що саме інвестиції в ринкових умовах є вирішальним чинником розвитку виробничої, комерційної та інвестиційної діяльності підприємств. Отже, сукупність соціальних, економічних, організаційних, правових, політичних та соціокультурних факторів визначають привабливість і доцільність вкладання коштів у господарську систему і, як наслідок, формують інвестиційний клімат держави [1, с. 23].

Про поточний стан інвестиційного клімату в Україні найкраще розкажуть статистичні дані. Отже, маємо негативну динаміку змін індексу інвестиційної привабливості: починаючи з другого півріччя 2015 року, даний показник знизився з 3,15 до 2,19 і така тенденція до спаду спостерігається і в 2016 році.

За даними проведення незалежного опитування щодо змін в інвестиційному полі за останні п’ять років в Україні маємо: 17 % опитаних назвали негативним тиск на бізнес з боку влади, 13 % поскаржилися на фіскальну політику та оподаткування, 16 % відмітили непередбачуваність регуляторної політики, інші – загальну нестабільність та незрозумілий вектор зовнішньої політики українського уряду.

Коментуючи позитивні зміни в інвестиційному кліматі за останні роки, практично три чверті опитаних (73 %) стверджують відсутність таких зрушень; 10% інвесторів зазначили позитивною зміною проведення ЄВРО-2012 (будівництво інфраструктурних об’єктів, інформування міжнародної спільноти про Україну, успішне прийняття туристів); 7 % вважають спрощення митних процедур; 6 % відмічають позитивні зміни в галузях: нафтогазовидобувній сфері (3 %) та ІТ бізнесі (3 %) [2].

Як бачимо, діюча система оподаткування справляє негативний вплив на формування інвестиційного клімату в український державі. Для глибокого розуміння сутності проблеми, вважаємо необхідним уточнити зміст поняття «податкова система». Загальноприйнятим є визначення, згідно з яким податкова система визначає суб'єктів податкових відносин, сукупність податків, зборів (обов'язкових платежів) та порядок проведення операцій з оподаткування відповідно до діючого законодавства.

Сьогодні в Україні податки та збори становлять 40 % від ВВП, в той час як світова практика вважає прийнятним рівень оподаткування не більше 25–26 % від ВВП країни. Зауважимо, що у розвинених країнах 85–90 % приросту ВВП забезпечується шляхом виробництва та експорту наукомістких високотехнологічних товарів, натомість частка України складає 1–1,5 % [3, c. 84].

Переважна більшість експертів, котрі займаються оцінкою інвестиційного клімату нашої держави, стверджує про його непривабливість, адже податкове навантаження на рівні 70-80 % від отриманого доходу є надто обтяжливим для реального сектору економіки. Інакше кажучи, підприємець має сплатити до бюджету 75-85 копійок з отриманої 1 гривні доходу [2].

Основною причиною надмірного податкового навантаження на суб’єкти підприємництва в Україні є його нерівномірність, що призводить до розвитку тіньової економіки, порушення принципів рівності та справедливості, стримує розвиток інвестиційних процесів. Відтак, створюються передумови для приховування частки доходів або кількості працюючих, щоб зменшити базу оподаткування і отримати можливість працювати рентабельно,а також кошти на подальший розвиток бізнесу.

Акцентуємо увагу, що процедура розрахунку і планування податків на вітчизняних підприємствах є трудомісткою справою, що пояснюється великою кількістю податків, складністю розрахунків тощо. За підрахунками експертів, українським підприємствам треба сплатити 99 податків, що в середньому займає 2085 годин на рік. До того, постійні зміни у податковому законодавстві протягом фінансового року негативно впливають на ефективність планування вітчизняних підприємств [4, c. 67].

Отже, чинна податкова система позбавлена системності та прозорості, бюджетні ресурси використовують неефективно і не за цільовим призначенням, відсутнє податкове стимулювання інвестиційної діяльності. Такі дані дозволяють говорити про неефективність держаної політики у сфері формування інвестиційного середовища держави та стверджувати про необхідність розробки прогресивних заходів з метою стабілізації та контролю становища.

Забезпечення сприятливого інвестиційного клімату є стратегічно важливим завданням, від реалізації якого залежать динаміка соціально-економічного розвитку та можливість модернізації національної економіки. Стратегію розвитку держави слід розуміти як комплексний довгостроковий план дій, спрямований на досягнення поставлених цілей, зокрема пріоритетів та напрямків сталого економічного і соціального розвитку. Саме інвестиційна привабливість країни відіграє важливу роль у підвищенні її конкурентоспроможності та ефективності використання ресурсного потенціалу.

Стосовно регуляції впливу оподаткування на інвестиційний клімат України, доцільними вважаємо наступні зміни:

- стабільність податкової системи протягом фінансового року, її простота і доступність;

- відповідальність за порушення податкового законодавства;

- скорочення кількості податків і спрощення процедури податкової звітності та обліку на підприємствах;

- реформування амортизаційної політики; підвищення ролі майнового і земельного оподаткування, ресурсних платежів;

- надання податкових кредитів та пільг для вітчизняних товаровиробників, зокрема для аграріїв, інноваційних проектів;

- реформування системи розподілу доходів.

Реалізація вищезазначених заходів дозволить забезпечити сприятливий інвестиційний клімат, котрий стане фундаментом для будівництва плідних взаємовідносин між вітчизняними підприємствами, інвесторами та українським урядом.

Список використаних джерел:

1. Коваленко С. О. Інвестиційний клімат в Україні та напрями його покращення / С. О. Коваленко // Вісник економіки транспорту і промисловості. – № 38. – С. 20–35.

2. Оцінка інвестиційної привабливості України Європейської Бізнес Асоціації за 2015 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.eba.com.ua/static/indices/iai/index26_results_ukr.pdf

3. Третяк Н. М. Фактори формування інвестиційного клімату в Україні / Н. М. Третяк // Фінансовий простір. – 2015. – № 3 (11). – С. 112–158.

4. Величко В. А. Тенденції в нагромадженні капіталу і зростання інвестиційної активності в Україні / В. А. Величко, А. А. Величко // Економіка України. – 2014. – № 1. – С. 75-98.