Алексич К. О.

Донецький національний університет імені Василя Стуса (Україна)

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ

Формування системи індикаторів конкурентоспроможності (далі – КС) підприємства та його продукції є комплексною проблемою, яка включає забезпечення високого технічного рівня та якості продукції, обґрунтовану ціну реалізації, ефективну систему її збуту та обслуговування у сфері експлуатації. Таким чином, постає завдання необхідності створення інтегрованої системи індикаторів КС (рис. 1), яка забезпечуватиме надійне та ефективне управління стадіями життєвого циклу продукції.

Рис. 1. Система індикаторів КС продукції [розроблено автором]

Перелік індикаторів оцінки КС продукції включає в себе дві групи – якісні та економічні індикатори. До перших належать індикатори, які характеризують зміст і умови задоволення споживчого попиту [1]: 1) цільові; 2) ергономічні; 3) естетичні; 4) нормативні; 5) організаційні індикатори.

Цільові індикатори ідентифікують експлуатаційні межі та функціональні аспекти, які товар має виконувати. Динаміка цих індикаторів відображає ефект, що досягається шляхом використання продукції у певних споживчих умовах. Цільові індикатори поділяються на такі групи:

1. Класифікаційні (визначають приналежність товару до певного класу);

2. Технічні (визначають ступінь прогресивності виробничих рішень на етапах проектування та виробництва товару).

3. Конструктивні (визначають ступінь ефективності, оригінальності та унікальності проектно-конструкторських рішень на ініціальному етапі створення товару).

Ергономічні індикатори ідентифікують продукцію в аспекті її відповідності потребам та запитам споживачів в процесі експлуатації.

Естетичні індикатори визначають інформаційну виразність (довершеність композиції, стабільність презентації тощо) продукції за допомогою симуляції її споживчого сприйняття та відображення низки функціональних властивостей, які є найважливішими для потенційних покупців.

Нормативні індикатори визначають властивості продукції, регламентовані адміністративними нормативами та державними стандартами якості на певному ринку збуту (патентна чистота, екологічна відповідність, норми безпеки).

Організаційні індикатори включають в себе систему знижок, умови платежів і постачань, їх комплектність, терміни, гарантії тощо.

До групи економічних індикаторів входять повний обсяг споживчих витрат з придбання та експлуатації товару та її умов на певному ринку. Повні споживчі витрати у загальному вигляді містять одноразові та постійні витрати:

1. Одноразові витрати пов’язані з придбанням продукції, її транспортуванням, оплатою митних зборів, витратами на наладку, за умови їх відсутності у ціні продукції, або додатковими послугами, які обумовлені специфічними вимогами експлуатації продукції.

2. Постійні витрати пов’язані з оплатою праці сервісного персоналу, витратами на необхідну сировину та інші супровідні матеріали, які використовуються при експлуатації продукції, та визначені нормами витрат, цінами певного споживчого ринку.

Ключовим елементом структури, інтегруючим дії підрозділів із забезпечення КС продукції є служба забезпечення КС (СЗК) як складова частина системи загального менеджменту підприємства, що має на меті забезпечення раціонального поєднання інтеграції та диференціації стратегічних функцій управління КС продукції й тактичних завдань з оперативного управління.

СЗК повинна виконувати наступні види робіт [2]: 1) оцінка конкурентних позицій суб’єкта господарювання на ринку; 2) підготовка звітів за вимогами, що пред'являються до продукції; 3) розробка методів і систематичне проведення оцінок КС продукції; 4) підготовка планів, програм і механізмів підвищення КС; 5) участь у формуванні товарної політики. Функції СЗК з координації діяльності підрозділів підприємства, можуть включати різні види робіт в сфері НДДКР, виробництва, логістики, експлуатації, фінансів, кадрів тощо.

Постійно зростаючі вимоги споживачів до якості продукції, змушують надати радикальної реконструкції існуючу концепцію управління конкурентними перевагами, а також методи управління якістю. Існуючі системи менеджменту якості (СМЯ) орієнтовані здебільшого на технічний контроль продукції у процесі її виробництва. Функції проектування якості, її вимірювання і оцінки, атестації виробництва та сертифікації продукції часто не є обов'язками СМЯ або виконуються ними формально. СМЯ практично не беруть участь у передпроектних дослідженнях, формуванні виробничих планів, НДДКР тощо.

Реконструйована СМЯ(рис. 2) повинна бути зорієнтована на участь у розробках продукції й технологій, а також у процесі прийняття рішень з проектування нових товарів. Реконструйована СМЯ спільно з іншими функціональними підрозділами повинна реалізовувати функції з економіки якості, планування, забезпечення та контролю якості, вимірювання якості праці, конкретних робіт і їх етапів з орієнтацією на кінцевий результат.

Рис. 2. Проект підвищення КС підприємства [розроблено автором]

Модернізація СМЯ передбачає чіткий поділ прав і відповідальності посадових осіб, а також конкретних виконавців за ефективне функціонування кожної з підсистем якості [3]. Таким чином, основними функціями реконструйованої СМЯ повинні стати: 1) покращення конкурентного становища суб’єкта господарювання шляхом підвищення якості продукції; 2) адаптація характеристик товарів до вимог споживачів; 3) участь у розробці та освоєнні нової продукції; 4) систематична оцінка технічного рівня та якості; 5) сертифікація товарів і технології їх виробництва; 6) регулярна оцінка якості колективної та персональної праці.

Список використаних джерел:

1. Блохіна Т. К. Економіка та управління інноваційною організацією / Т. К. Блохіна, О. М. Бикова, Т. К. Єрмолаєва. – М. : Проспект, 2015. – 427 с.

2. Дудник А. В. Система управління конкурентоспроможністю / А. В. Дудник // Проблеми сучасної економіки. – 2011. – № 3 (39). – С. 37–42.

3. Маракулін М. В. Оптимізація структури компанії з метою підвищення конкурентоспроможності / М. В. Маракулін // Маркетинг. – 2012. – № 1. – С. 25–26.