Соловйов К. Д., к. держ. упр. Величко Л. А.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

РОЗВИТОК СИСТЕМИ ЕНЕРГОАУДИТУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Тему енергозбереження досліджували такі вчені як Г. В. Дзяна, І. Б. Запухляк, З. С. Люльчак, Ю. Костін, Л. Таранюк та інші. Зокрема, Г. В. Дзяна досліджувала соціально-економічні аспекти енергозбереження в контексті державної політики енергозбереження та виділила комплексні показники оцінювання ефективності заходів з енергозбереження. Крім того, такі науковці як Ю. Костін, Л. Таранюк, К. Міцобучі, К. Мартінез виділили низку чинників, які впливають на застосування заходів з енергозбереження, а саме економічні, соціальні, технологічні, екологічні.

Значне зношення мереж постачання тепло – та електроенергії, а також надмірні втрати енергії, вартість яких закладається в тарифи для населення, збільшують витрати кінцевих споживачів в Україні. Власне за умов підвищення витрат на енергоносії, актуальності набуває питання запровадження заходів з енергозбереження та розвитку енергоаудиту.

Енергоаудит важливий тим, що: дозволяє визначити ефективність використання енергії, її непродуктивні втрати; встановлює поточний рівень споживання енергії, відносно якого згодом оцінюють досягнутий прогрес; рекомендує способи покращення енергоефективності і зменшення відповідних витрат; дає попередню оцінку видатків і заощаджень для різних варіантів енергоефективних заходів, а також періоду їхньої оплатності.

Загалом бажано, щоб енергоаудит розглядав енергозабезпечення будівлі якомога ширше, враховуючи фактичну локалізацію і характер діяльності в ній, бо інакше можна пропустити повз увагу якісь важливі моменти [1].

Кожне джерело енергії має свої особливості та специфіку сезонної роботи, особливості обслуговування, тощо. Енергозабезпечення будівлі наведено у табл. 1.

Таблиця 1. Енергозабезпечення будівлі

Сезон	Стаття бюджету	Енергоджерело
Зима Протягом року Літо	1.Опалення 2.Вентиляція (опал.) 3.ГВП 4.Вентилятори/насоси 5.Освітлення 6.Інше обладнання 7.Охолодження 8.Зовнішнє обладнання	Газ, ЦТ, нафта, вугілля Електроенергія Сонячна енергія Електроенергія Електроенергія Електроенергія, газ Електроенергія

Про енергетичне функціонування будівлі енергоаудитор судить на підставі її енергетичного балансу, тобто енергії, присутньої в будівлі, що дорівнює різниці між її надходженнями і втратами. Чим більша ця різниця, тим вища ефективність використання енергії в будівлі. Щоб отримати баланс енергії, потрібно простежити за використанням кожного виду енергії в міру того, як він розпадається на складові частини. Відобразимо енергетичний баланс будівлі у вигляді діаграми Сенкі (рис. 1).

Енергетичний баланс будівлі складається з: опалення – потреба в покритті тепловитрат внаслідок теплопровідності і інфільтрації (за вирахування утилізованого тепла від сонячної радіації, освітлення, приладів і метаболічних тепловиділень); вентиляції (опалення) – потреба в покритті тепловитрат від механічної вентиляції; гарячого водоспоживання – для нагріву гарячої води; вентиляторів і насосів – для роботи вентиляторів і насосів, що використовуються в системах опалення, вентиляції чи/і охолодженнях (кондиціювання повітря); освітлення – для освітлення; інше обладнання – для всього обладнання, яке не враховано в інших статтях бюджету; охолодження – для систем кондиціювання; морозильників, холодильників – включаються в «Інше обладнання»; зовнішнього обладнання – для всіх зовнішніх установок (освітлення, фонтани, установки для прогріву двигунів, танення снігу і т. д.) [2].

Рис. 1. Енергетичний баланс будівлі (діаграма Сенкі)

Збирання даних, зокрема їхня надійність – це критичний чинник, що має безпосередній вплив на якість підрахунків і відповідних рішень. Збираючи потрібні дані, аудитор залежно від обставин може застосовувати різні прийоми (ознайомлення з відповідною фінансовою і технічною документацією, опитування і обговорення з працівниками організації, контрольні переліки, додаткове вимірювання і нотування власних спостережень тощо).

Для проведення повного (інвестиційного) аудиту потрібні: всі рахунки за енергію, яку споживає конкретна будівля (електроенергію, теплову енергію, природний газ і воду, а також вугілля і мазут, за умови, що опалення будівлі забезпечує індивідуальна котельня, що працює на них) за останні два роки; покази всіх лічильників за останні два роки; план будівлі та плани її інженерних мереж із зазначенням місць розташування приладів обліку; технічні характеристики інженерних систем і обладнання та робочі журнали їхньої експлуатації й технічного обслуговування; дані про нетипові відхилення в експлуатації будівлі за останні два роки, що позначились на споживанні енергії (наприклад, тимчасове закриття будівлі на карантин); коротко – і довготривалі плани, пов’язані з використанням будівлі, які можуть вплинути на рекомендації за підсумками енергоаудиту (майбутня зміна кількості працівників, встановлення нового обладнання тощо) [3].

Отже енергоаудит – це ще не проект енергоефективної модернізації будівлі. Дійсно, більшість енергоаудитів включає розробку рекомендацій щодо способів досягнення бажаного економічного ефекту, а також орієнтовний розрахунок капітальних витрат і терміну окупності запропонованих енергоефективних заходів. Однак у випадку інвестиційного аудиту для того, щоб реалізувати ці заходи, спершу необхідно замовити відповідний проект. Тому енергоаудит при визначенні капітальних витрат має враховувати теж додаткові видатки, пов’язані з розробкою такого проекту.

Список використаних джерел:

1. Костін Ю. Фактори, що впливають на реалізацію програм енергозбереження на підприємствах ПЕК / Ю. Костін, С. Пономарьов // Вісник економічної науки України. – 2012. – № 2 (22).– С. 45–47.

2. Трач О. Ю. Показники оцінки енергетичної ефективності енергозберігаючих заходів / О. Ю. Трач // Регіональний збірник наукових праць з економіки. – 2013. – № 2 (41) – С. 89–91.

3. Запухляк І. Б. Оцінка ефективності функціонування механізму енергозбереження підприємства / І. Б Запухляк // Теоретичні та прикладні питання економіки : зб. наук. праць. – 2011. – № 25. – С. 179–184.

4. Гринько Т. В. Проблеми та напрями формування моделі інноваційного розвитку України на основі іноземного досвіду / Т. В. Гринько // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: «Світове господарство і міжнародні економічні відносини». – Дніпропетровськ : Вид-во ДНУ, 2013. – Вип. 5. – Т. 21. – № 10/2. – С. 32–38.