Бондар Н. Р.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

 

Зміни, що відбуваються на ринку України змінюють умови функціонування підприємств, включаючи формування і використання капіталу. Як наслідок, важливим аспектом сучасних наукових досліджень є теоретичні та практичні питання щодо удосконалення системи управління капіталом підприємства. Правильно вибрана стратегія здатна забезпечує ефективність діяльності будь-якого суб’єкта господарювання.

В умовах трансформаційних перетворень в економіці значно зростає роль механізму ефективного управління капіталом підприємства. Капітал є багатогранною економічною категорією, яка може розглядатися у різних формах. Головною особливістю капіталу є його постійний рух, що спричинює його перетворення із однієї форми в іншу.

Оптимізація процесу формування та використання капіталу підприємства є головною метою в управлінні капіталом, при цьому важливим завданням є визначення ефективної форми  організації підприємства з урахуванням умов і особливостей його діяльності.

Досягнення стратегічних цілей підприємства не можливе без формування належної системи управління капіталом підприємства, завданням якої є контроль та своєчасне коригування структури капіталу, для отримання максимального прибутку та забезпечення фінансової стійкості.

Управління капіталом включає в себе методи та принципи розроблення та досягнення управлінських рішень, що пов’язані з: визначенням обсягу і структури капіталу, що є оптимальним для підприємства; розгляду та обміркування джерел і форм залучення капіталу на стадії його формування.

Завданням стратегічного управління капіталом є довгострокова конкурентна привабливість підприємства та розширення ринків збуту, що сприяє стабільному отриманню прибутку.

Для ефективного управління капіталом треба визначити основну мету діяльності підприємства, розробити стратегію та відповідні їй заходи, визначити відповідальні організаційні структури та менеджерів, які забезпечують досягнення головних цілей функціонування підприємства.

Не існує типового або уніфікованого для будь-якого підприємства ефективного співвідношення між позиковим та власним капіталом підприємства. Але перевищення позикового капіталу над власним призводить до залежності підприємства від кредиторів та його низької платоспроможності. Якщо зменшити об’єм продажу продукції підприємства, то це призведе до зменшення прибутку, тобто до зменшення самого капіталу. Неможливість керівництва точно відслідкувати рух капіталу призводить до спекуляції ним і його зменшення.

На сучасному етапі розвитку економічної системи підприємства приділяють багато уваги фінансовій безпеці. Забезпечуючи належний рівень фінансової безпеки підприємство здатне запобігати збитковості своєї діяльності, оцінюючи внутрішні і зовнішні небезпеки і загрози.

Постійна підтримка належного стану ведення фінансової діяльності, який характеризує збалансованість та відмінну якість усіх послуг, технологій та інструментів, які використовує підприємство, адаптованість до впливу зовнішніх і внутрішніх небезпек, здатність за допомогою фінансової системи забезпечити реалізацію всіх інтересів та завдань достатньою кількістю фінансових ресурсів є головною метою фінансової безпеки підприємства.

Забезпечуючи  високий рівень фінансової безпеки підприємство має можливість ефективно функціонувати і підтримувати достатній рівень капіталу для своєї діяльності.

 

Список використаних джерел:

1.Пойда-Носик Н. Н. Управління вартістю і структурою капіталу підприємства як елемент фінансової безпеки  / Н. Н. Пойда-Носик, Л. В. Петришинець // Фінанси України. –  2010. –  № 6. –  С. 117–124.

2.Чорна О. М.  Економічний зміст та проблематика управління капіталом підприємства реального сектору економіки в Україні / О. М. Чорна, О. О. Мацнєва // Фінанси, банки, інвестиції. –  2013. –  № 2. – С. 48–56.

3. Босак А.  Комунікація в системі управління інтелектуальним капіталом підприємства / А. Босак. – М.:  Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Сер. : Культура і соціальні комунікації, 2009. –  Вип. 1. –  С. 21–31.