Чорненька В. Г., Курінна І. Г.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

КОНЦЕПЦІЯ ПОСТІЙНОГО ПОКРАЩЕННЯ KAIZEN ЯК ПЕРСПЕКТИВНЕ СПРЯМУВАННЯ В ПОДОЛАННІ КРИЗИ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НА МІЖНАРОДНОМУ РИНКУ

В умовах економічної кризи, політичній нестабільності та соціальній напруженості гостро стоїть питання про підтримання підприємств на рівні, що по меншій мірі означає їх не збиткове існування.

Актуальними стоять питання про введення нових технологій, впровадження нової продукції та оптимізація роботи менеджменту організацій. На сьогоднішній день існує ціла низка нововведень, що позитивним чином впливають на розвиток підприємств.

Досить великий відсоток експертів з розвитку бізнесу вважають, що успіх підприємств, чи то металургійних чи фармацевтичних чи харчових залежить від якості продукції, що випускається. Таким чином гостро стоїть питання менеджменту якості.

Одним із перспективних принципів організації роботи підприємства з акцентом на удосконалення та підтримання якості є концепція KAIZEN.

Кайдзен – поняття, похідне від японських слів kai – зміна, і дзен – добре або на краще. «Дана концепція вважається сучасною, але вона була запроваджена в Японії на підприємствах під час відновлення економіки після Другої світової війни і перевірена роками на ефективність в мегакомпаніях, таких як «Toyota», «Nissan», «Canon», «Honda». Власники даних компаній вистояли економічну кризу завдяки концепції постійного покращення і стали лідерами ринку» [1].

Концепція кайдзен – це концепція забезпечення постійних поліпшень у всіх аспектах діяльності підприємства або його окремих підрозділів за рахунок внутрішніх резервів, без залучення зовнішніх інвестиційних ресурсів.

Ідеї системи кайдзен викладені Масаакі Імаіа в однойменній книзі, яка вийшла в світ в Англії в 1986 році. Основні з них:

– «кайдзен виходить з того, що немає підприємства без проблем, допомагає вирішити ці проблеми шляхом розвитку такої культури праці, коли кожен працівник не штрафується за проблему, а ручається, що її не буде»;

– «кайдзен-стратегія ґрунтується на визнанні того, що менеджмент, метою якого є отримання прибутку, повинен ставити своїм завданням задоволення клієнта і його вимог»;

– «кайдзен – це стратегія вдосконалення, орієнтована на клієнта»;

– «кайдзен виходить з того, що вся діяльність підприємства в результаті повинна вести до підвищення задоволеності клієнта» [2].

За допомогою системи японського менеджменту досягаються важливі цілі для підприємства – зменшення втрат, задоволення вимог споживача, підвищення якості продукції, зменшення інноваційних витрат та ін.

Основою управління кайдзен є дві головні функції: підтримки і вдосконалення. Підтримка – це дії, що направлені на забезпечення стандартів: технологічних, організаційних та операційних. Їх підтримка досягається за рахунок трудової дисципліни та постійного навчання робітників. «Удосконалення – це заходи щодо поліпшення існуючих стандартів. Отже, уявлення про управління в системі японського менеджменту зводиться до підтримання та поліпшення стандартів діяльності підприємств» [2].

Важливо, що ідеї щодо удосконалення управління підприємства в цілому, виробництва і якості продукції може висунути будь-який співробітник даної компанії, тобто якщо ідея цікава, то вона повинна бути розглянута керівництвом фірми, таким чином зростає рівень ідей, пропозицій. Плюс даної системи полягає в тому, що простий працівник із низу ієрархії може помітити помилки і шляхи вирішення даного питання, чого керівник чи провідні менеджери не мають змогу помітити.

Слід зазначити, що «основа метода кайдзен складається з 5 ключових елементів «5 S»: Seiri – акуратність; Seiton – порядок; Seiso – чистота; Seiketsu – стандартизація; Shitsuke – дисципліна [3].

Переконливим доказом ефективності концепції є порівняння рівня раціоналізму на підприємствах в Японії і в західних країнах. За даними міжнародної організації економічної співпраці і розвитку (ОЕСР): в 1989 році в Японії було впроваджено 83% всіх раціоналізаторських пропозицій, тоді як у Німеччині – 40 %, а в США – лише 30%. У Німеччині на одного працівника в рік припадає 0,15 раціоналізаторських пропозицій, тоді як в Японії цей показник становить понад 30.
Резюмуючи вищевикладене можна відзначити, що принцип постійного покращення містить у собі особливі риси управлінням підприємством та формування якості продукції та послуг, що не характерні вітчизняним стандартним підприємствам. Таким чином на підставі досвіду світових лідерів можна стверджувати, що запровадження на вітчизняних підприємствах концепції KAIZEN в умовах глобальної економічної кризи буде сприяти підтриманню підприємств на плаву, постійному їхньому розвитку, забезпечення високої конкурентній спроможності і в майбутньому вихід на світовий ринок.
 

Список використаних джерел:

1. Діловий портал управління підприємством [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.up-pro.ru/encyclopedia/kaizen-sistema.html

2. Имаи Масаки. Кайдзен: Ключ к успеху японских компаний / Масаки Имаи ; пер. с англ. – 2 изд. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2005. – 274 с.

3. Синго С. Изучение производственной системы Тойоты с точки зрения организации производства / С. Синго ; пер. с англ. – М. : Институт комплексных стратегических исследований, 2006. – 312 с.