Єрмаков М. С., к. держ. упр. Величко Л. А.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Система управління персоналом на підприємствах харчової промисловості включає визначну кількість структурних елементів, серед яких найбільш вагомим є кадрова політика, соціально – психологічні аспекти управління та визначення способів зростання продуктивності, а також напрямків зростання творчої ініціативи, тобто методів стимулювання і мотивації праці працівників.

Мотивація – це ефективний ключ до зростання ефективності роботи колективу та підприємства в цілому, а отже основне завдання співробітника, який працює в сфері роботи з персоналом або керівника суб’єкта господарювання полягає у тому, щоб стимулювати проявлення всіх можливостей робітників, які пов’язані з їх рівнем освіти, майстерністю та ступенем підготовки [8, c. 11].

Високомотивований співробітник має прагнення до саморозвитку, самоствердження та самореалізації, мотивація спонукає розвивати співробітника в ньому трудовий потенціал, а також бажання самостійно покращувати результати своєї праці [4, c. 20].

Управління мотивацією діяльності працівників на підприємствах харчової промисловості як функція менеджменту підприємства відіграє важливу роль в управлінні його людськими ресурсами та має спиратись на комплексну політику управління персоналом. Задля цього необхідно проаналізувати та виділити основні напрями вмотивованості персоналу підприємства [3, c. 114].

Цілі і завдання управління мотивацією діяльності працівників на підприємствах харчової промисловості:

- формування у будь-якого співробітника підприємства розуміння сутності і значення стимулювання праці та мотивації;

- навчання персоналу підприємства психологічним основам корпоративного спілкування та організаційній культурі;

- формування у менеджменту демократичних методів управління персоналом підприємства на основі використання сучасних методів мотивації.

- зниження рівня незадоволеності персоналу;

- посилення основних мотиваційних дій, які реально підвищать трудову активність працівників [5, c. 5].

Сучасні методи мотивації досить різноманітні, але їх можна умовно поділити на групи:

- індивідуальні спрямовані на мотивацію вузьких кіл співробітників з однаковими мотивами і потребами;

- діагностичні, які використовуються для оцінки певного співробітника, і показують способи для його мотивації;

- організаційні, які використовують для створення стимулюючої системи в організації, як, наприклад, розробка та впровадження системи грейдів [1, c. 11].

Сучасні методи мотивації праці персоналу мають свої складності. Кожен керівник замислюється, як правильно стимулювати співробітників, але при цьому без великих витрат, але з високими результатами.

Необхідно створювати таку систему мотивації, яка б легко пристосовувалася до всіх мінливих умов [2, c. 95].

Важливим є чітке визначення оптимального поєднання методів стимулювання, які б не вимагали великих витрат з боку керівництва.

Основні напрямки реалізації функції мотивації персоналу у трудовій діяльності наступні [6, с. 52]:

- діяльність з покращення матеріальної винагороди співробітників (тобто матеріальне стимулювання);

- розробка і впровадження системи та заходів підвищення моральних стимулів до праці;

- формування сприятливих умов щодо привабливості, інтересу до трудової діяльності, естетичності місця праці, а також трудових операцій;

- гарантування зайнятості персоналу підприємства, розвитку ділової кар'єри, а також можливостей особистісного росту і навчання;

- управління сенсом діяльності персоналу, демонстрація високої значущості виконуваної роботи.

В основі управління мотивацією персоналу на підприємствах харчової промисловості лежать мотиватори праці, які включають матеріальні, професійні, особистісні та психофізіологічні види (рис. 1).

Рис. 1. Структура мотиваторів стимулювання праці персоналу [7, c. 41]

Під час створення системи мотивації доцільно аналізувати і пристосовуватися до певних умов ринку, не копіюючи мотиваційні системи в успішних компаній без аналізу відмінностей умов функціонування.

Підвищивши ефективність управління мотивацією персоналу на підприємствах харчової промисловості, можна говорити не лише про високий прибуток, а й про довгостроковий стратегічний розвиток підприємства і не просто про співробітників, які механічно виконують свої посадові обов’язки, а в головному про згуртований колектив, що націлений на цілі зростання та інноваційний розвиток.

Список використаних джерел:

1. Заренко Т. Вітчизняний та зарубіжний досвід формування механізму мотивації персоналу / Т. Заренко, Є. Іванченко // Ефективна економіка. – 2015. – № 2. – С. 11–15.

2. Колот А. М. Мотивація персоналу : підруч. / А. М. Колот, С. О. Цимбалюк ; Держ. вищ. навч. закл. "Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана". – К. : КНЕУ, 2011. – 397 с. : рис., табл.

3. Махсма М.Б. Економіка праці та соціально-трудові відносини : навч. посіб. / М. Б.Махсма. – К. : Атіка, 2014. – 303 с.

4. Мотивація та соціальний захист персоналу : моногр. / [Анішіна Н. В. та ін.] ; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. А. Г. Бабенка ; Дніпропетр. держ. фін. акад. – Д. : ДДФА, 2011. – 400 с. : рис., табл.

5. Нестерчук В. П. Організація та мотивація праці : навч. посіб. / В. П. Нестерчук ; Європейський ун-т фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу. – К. : Вид-во Європейського ун-ту фінансів, інформ. систем, менеджменту і бізнесу, 2015. – 86 с.

6. Ущаповський К. В. Мотивація трудової діяльності в інфраструктурних галузях : монографія / К. В. Ущаповський, Д. Ю. Костін, Ю. Д. Костін ; Харків. нац. ун-т радіоелектроніки. – Х. : Компанія СМІТ, 2015. – 216 с. : рис., табл.

7. Червінська Л. П. Мотивація персоналу в менеджменті: стан, проблеми, напрями розвитку / Л. П. Червінська. – К. : [б.в.], 2014. – 203 с.

8. Шлепаков А. М. Мотивація праці та формування ринку робочої сили / О. А. Бугуцький [та ін.] ; ред. П. Т. Саблук, О. А. Бугуцький. – К. : Урожай, 2013. – 416 с.