Гвініашвілі Т. З., Годзь О. В.

Днiпрoпeтрoвський нацioнальний унiвeрситeт iмeнi Oлeся Гoнчара (Україна)

ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ КАДРІВ ПІДПРИЄМСТВА

В умовах загальної інтелектуалізації виробництва людина стає його основною рушійною силою. Досягнення певного результату діяльності організації залежить від великої чисельності факторів. Сучасні організації мають орієнтуватися на інноваційний розвиток, особливу роль в якому відіграє трудовий потенціал, якісна та своєчасна оцінка, розвиток і управління яким може значно розширити можливості суб’єктів господарювання та вивести їх на новий конкурентний рівень.

В даний час велика увага приділяється саме трудовому потенціалу як вирішальному фактору у виробництві конкурентоспроможної продукції та надання послуг гідного рівня якості [4, c. 92]. В умовах відсутності рівноваги на ринку праці, коли рівень попиту на робочу силу стає не таким високим як пропозиція висококваліфікованих кадрів, при її низькій вартості та невідповідності реальній, суттєвого значення набуває пошук резервів зростання ефективності використання зайнятого населення у різних сферах діяльності.

Розгляду питань щодо формування та оцінки трудового потенціалу суб’єктів підприємництва присвятили свої праці велика кількість вітчизняних та закордонних фахівців, зокрема можна відзначити таких як В. Н. Гавва, Н. С. Краснокутська, А. М. Колот, В. В. Сьомченко, В. В. Тітяєв, О. С. Федонін, М. Армстронг, Ф. Тейлор, І. Шумпетер та ін.

Розглядаючи трудовий потенціал як систему, треба враховувати, що як будь-яка система, він має володіти відповідними системними властивостями, найсуттєвішими з яких є: адаптивність, цілісність, структурність, ієрархічність. Це визначає і управління трудовим потенціалом як системою. Особливу увагу заслуговує оцінка потенціалу, яка дуже важлива та необхідна для визначення обсягу та якості персоналу вітчизняних організацій і перш за все для формування їх стратегії розвитку та організаційної структури.

В умовах сучасного ринку проблеми планування та розвитку трудового потенціалу підприємства передбачає вирішення принципової завдання –забезпечення його конкурентної переваги. Підвищена увага до цього питання гарантує стійкість, стабільність, прибутковість на ринку. З соціально-економічної точки зори, категорія трудовий потенціал відображає можливу участь працівників у трудовому процесі з урахуванням їх психологічних, фізіологічних, професійних та особистісних характеристик та властивостей при певних організаційно-технічних та соціально-економічних умовах виробничої діяльності [1, с. 181].

Раціональне використання потенціалу співробітників підприємства полягає в більш повному виявленні та реалізації здатностей кожного працівника, посилення творчих характеристик праці, підвищенні професійно-кваліфікаційного рівня співробітників з урахуванням його всебічне стимулювання і відповідної оцінки вкладу кожного співробітника у кінцевий результат діяльності. Розвиток трудового потенціалу є головним резервом підвищення ефективності роботи організації. При цьому інвестування в розвиток робітників відіграє більш важливу роль, ніж інвестиції, що здійснюються з метою модернізації підприємства тощо.

Таким чином, ефективне функціонування організацій, підвищення якості конкурентоздатності їх продукції та послуг, а також конкурентоздатності економіки в цілому визначається великою кількістю факторів, з яких трудовий потенціал займає досить вагоме місце. Саме тому сучасні роботодавці повинні задуматись над тим, щоб підвищити ефективність виробництва, яка, в свою чергу, може бути досягнута внаслідок зростання рівня трудового потенціалу.

Для встановлення власного довгострокового конкурентного циклу розвитку підприємство має зростати швидше, ніж підвищується потенціал його конкурентів. Це досягається за рахунок удосконалення виробничого потенціалу, зокрема трудового, також усіх його основних компонентів, що утворюють трудовий потенціал окремого працівника та всього трудового колективу. У перших рядах тих підприємств, що претендують на розвиток стоять закладені природою людські здібності, система підвищення кваліфікації кадрів, створення та підтримка безпечних умов роботи тощо [3, c. 118].

Для наявності трудових ресурсів, професійно-кваліфікаційний рівень яких відповідає сучасним вимогам, потрібна умова випуску конкурентоздатної продукції, а також надання якісних послуг. Значну увагу підприємці повинні спрямувати на формування якісного складу кадрів в організаціях, їх постійний розвиток, приділяти гідну увагу мотивації персоналу та формувати та стимулювати у працівників зацікавленість в результатах їх праці [2, с. 118].

Отже, завдяки продуманому та раціонально сформованому трудовому потенціалу суб’єктів підприємництва можна очікувати збільшення ефективності його використання, що у кінцевому підсумку має привести до підвищення матеріального добробуту населення та країни в цілому.

Список використаних джерел:

1. Гавва В. Н. Потенціал підприємства: формування та оцінювання : навч. посіб. / В. Н. Гавва, Е. А. Божко. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 224 с.

2. Линенко А. В. Сутність й аналіз трудового потенціалу підприємства за показниками ефективності його використання / А. В. Линенко, О. Л. Шевченко // Держава та регіони. Серія : Економіка та підприємництво. – 2008. – № 4. – С. 111–116.

3. Краснокутська Н. С. Потенціал підприємства: формування та оцінка : навч. посіб. / Н. С. Краснокутська. – К. : Центр навчальної літератури, 2007. – 352 с.

4. Череп А. В. Дослідження сутності економічної категорії «трудовий потенціал» у менеджменті різних рівнів / А. В. Череп, Я. О. Зубрицька // Вісник Запорізького національного університету. Серія: Економічні науки. – 2010. – №4(8). – С. 90–95.