Д. е. н. Гринько Т. В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ СИСТЕМИ «БЕРЕЖЛИВЕ ВИРОБНИЦТВО»

Сучасні умови функціонування підприємств характеризуються двома суперечливими тенденціями розвитку, по-перше, глобалізація всіх процесів, ринків, технологій та всіх складових функціонування, по-друге, прагненням до набуття конкурентних переваг та самостійності на регіональному рівні. Щодо управління підприємствами в сучасній науковій спільноті існує багато шляхів підвищення ефективності цього процесу: оптимізація організаційної структури, активізація інноваційних процесів, впровадження менеджменту якості та ін. Сучасним інноваційним підходом до менеджменту, що дозволяє ефективно функціонувати навіть в кризових умовах є так зване «Бережливе виробництво» (Lean production). «Бережливе виробництво» базується на оптимізації виробничих процесів та підвищенні якості продукції. Виробництво Lean production означає «виробництво», що очищене від всього «зайвого» або «бережливе виробництво» [1].

Концепція «Бережливе виробництво» виникла в Японії у середині 50-х років 20 століття, але її принципи постійно зазнавали змін. Слід зазначити, що «бережливе виробництво» базується на таких принципах, що спрямовані на всебічне зниження втрат і не припускають інвестицій для більш повного задоволення споживчих вимог до якості продукції. Дана концепція передбачає сім видів втрат з якими бореться «Бережливе виробництво»: – перевиробництво; – виправлення та брак; – зайві запаси; – очікування, простий; – зайві переміщення;- зайві переміщення; – зайва обробка. Деякі вчені також визначають восьмий вид втрат – нереалізований творчий потенціал співробітників.

На нашу думку, окрім зазначених, для сучасного підприємства також важливими є: зайві втрати на здійснення управлінської діяльності. Система Lean Production в теорії і на практиці існує в двох іпостасях: концептуальної – як боротьба зі всілякими втратами і стратегія постійного вдосконалення всієї діяльності компанії заради досягнення нею високих цілей і прикладної – як раціональна організація виробництва, в основному на рівні бізнес-одиниці.

В загальному вигляді «Бережливе виробництво» можна застосовувати до всіх типів виробництва. Однак з точки зору застосування окремих інструментів ця система найбільш доцільна для масового (поточного) виробництва з обмеженою номенклатурою.

Таблиця 1. Основні переваги та недоліки впровадження «Бережливого виробництва»

Переваги	Недоліки
Дозволяє без додаткових витрат підвищити продуктивність праці	Не може застосовуватись у випадках поганої прогнозованості попиту на продукцію
Комплексність: покращення по всім напрямкам діяльності підприємства	Для підприємств сфери послуг не розроблено окремого методу оптимізації управління
Гнучкість виробничої системи, що дозволяє пристосовуватися до умов, що змінюються, вимогам замовників і до нових технологій	Наявність досконалої системи інформаційного забезпечення всіх процесів на підприємстві (неможливість забезпечення точною інформацією)
Зниження рівня запасів, зниження витрат на закупівлю	Вимагає навчання всього персоналу підприємства
Підвищення рівня контрольованості бізнес-процесів на підприємстві	Вимагає високої кваліфікації вищого керівництва підприємства в управлінській сфері
Підвищення оперативності реагування компанії на коливання попиту	Складності при застосуванні на підприємствах з багато номенклатурним виробництвом
Підвищення ефективності діяльності та кризостійкісті підприємства	Відсутність мотивації до скорочення втрат
Передбачає залучення до процесу оптимізації виробництва кожного співробітника і максимальну орієнтацію на споживача	Не сприяє підвищенню науково-технологічного рівня виробництва

Основоположні принципи, на яких ґрунтуються інші системи підвищення ефективності (реінжиніринг бізнес-процесів, тотальне управління якістю, ISO, збалансована система показників, 6 сигма і ін.) багато в чому схожі між собою Відмінність «Бережливого виробництва» полягає у: – вираженої спрямованості перетворень "знизу-вгору"; – спрямуванні до скорочення запасів, мінімізації використовуваних ресурсів, скорочення часу виробничого циклу; – безперервності перетворень.

У порівнянні з іншими системами оптимізації бізнес-процесів «Бережливе виробництво» сприяє змінам культури управління підприємством, змінам взаємин між різними рівнями і підрозділами підприємства, а також дає працівникові можливість брати участь в процесі управління підприємством за рахунок надання і реалізації пропозицій, спрямованих на підвищення ефективності виробництва.

Таким чином, на практиці процес впровадження системи «Бережливе виробництво» являє собою комплексний стратегічний підхід до розробки механізмів та системи інструментарію, причому порядок використання кожного з інструментів можна визначити лише шляхом ґрунтовного аналізу діяльності підприємства з врахуванням її специфіки, і необхідного коригування планів впровадження Lean–перетворень.

Список використаних джерел:

1. Бондаренко С. С. Аналіз інструментарію концепції постійного удосконалення / С. С. Бондаренко // Економіка. Менеджмент. Підприємництво : зб. наук. праць. – 2008. – №20. – С. 23–28.

2. Джордж Л. М. Бережливое производство + шесть сигм: комбинируя качество шести сигм со скоростью бережливого производства : пер. с англ. / Л. М. Джордж. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2005. – 360 с.

3. Ощадливе виробництво: концепція, інструменти, досвід : наук.-практ. видання / Омельяненко Т. В., Щербина О. В., Барабась Д. О. та ін. – К. : КНЕУ, 2009. – 157 с.