Коляда Д. В.

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ПРОБЛЕМИ ТА РИЗИКИ ПІДПРИЄМСТВА ПРИ УПРАВЛІННІ ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ

В сучасних економічних умовах господарювання стан розрахунків між підприємствами характеризуються значним розміром дебіторської та кредиторської заборгованостей у оборотних активах і короткострокових зобов'язаннях відповідно. Загострення проблем управління заборгованістю дебіторів викликало погіршення фінансового стану у більшості вітчизняних підприємств. Тому, розробка теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо ефективного управління ризиком неповернення заборгованості дебіторами в сучасних умовах господарювання висувається як першочергове завдання.

Ефективне управління дебіторською заборгованістю підприємства передбачає розробку комплексу процедур і моделей поведінки підприємства щодо заборгованості дебіторів, його існуючих і потенційних контрагентів [2].

Дебіторська заборгованість виникає через невиконання певних зобов'язань, про які було домовлено з дебітором, перевищення виплачених податків, зборів, пені, виданих грошових сум під звіт.

Заборгованість дебіторів за товари (роботи, послуги), які не оплачені у термін, який був встановлений договором, є простроченою дебіторською заборгованістю, яка може бути як сумнівною, так і безнадійною.

Розуміння справжньої причини, чому дебітор не погашає заборгованість, допоможе правильно оцінити ситуацію і вжити правильні кроки і заходи по поверненню простроченої заборгованості в сьогоденні, усунення причин виникнення в майбутньому.

Більшість з суб'єктів господарської діяльності не в змозі організувати управління оборотними активами, яке повністю виключає існування заборгованості дебіторів, так як її створення й існування, в цілому, можна пояснити такими причинами:

- для організації-дебітора − це є можливістю для використання додаткових, а головне безкоштовних, оборотних коштів;

- для організації-кредитора – це збільшення та розширення ринку збуту товарів, робіт та послуг.

Такі кошти, котрі складають заборгованість дебіторів підприємства, вилучаються з господарського обороту, що, зовсім не сприяє фінансовому стану підприємства чи організації. Зростання заборгованості дебіторів може спричинити фінансовий крах суб'єкта господарювання, тому бухгалтерська служба має організувати відповідний контроль за станом дебіторської заборгованості, що дасть змогу забезпечити своєчасне стягнення коштів, які утворюють дебіторську заборгованість [1].

Заборгованість дебіторів розглядається в таких значеннях:

1) як спосіб погашення кредиторської заборгованості;

2) як частку продукції, яка булла реалізована покупцям;

3) як один з елементів оборотних активів, які фінансуються за рахунок власних або позичених коштів.

Безумовно, кожному суб'єктові підприємницької діяльності треба здійснювати управління дебіторською заборгованістю. Тому керівникам організацій необхідно вирішувати наступні завдання:

- вибрати такі умови продажу, які забезпечують гарантії надходження грошових коштів;

- визначити систему знижок та надбавок для відповідних груп покупців;

- прискорити вимоги заборгованостей;

- зменшити величину бюджетних боргів;

- здійснити оцінку втрачених можливостей від використання коштів, які зосереджені у дебіторській заборгованості.

При цьому, важливе значення в системі управління одиниці господарювання має її інформаційне забезпечення, котре полягає у здійсненні аналізу й збиранні інформації про потенційного й діючого партнера (діловий імідж), аналізі кон'юнктури ринку й оцінці фінансового стану партнера. Засадничими завданнями є збирання інформації й її аналіз, обробка, узагальнення. Цей засіб захисту від недобросовісних партнерів можливий як власними зусиллями організації, так і за допомогою зовнішніх організацій. У першому випадку організацію інформаційно-технічного забезпечення необхідно доручити двом основним підрозділам системи економічної безпеки підприємства, а саме діловій (комерційній) розвідці й підсистемі захисту. Комерційна розвідка вживання санкцій – заходи, яких вживають після прострочення платежів боржником (звернення до суду тощо)важлива тому, що з її допомогою досягають можливості попереджати опонента, а також здійснювати профілактику небажаних подій. Доцільно створити інформаційно-аналітичний підрозділ, який виконував би перше завдання інформаційно-аналітичного забезпечення управління дебіторською заборгованістю підприємства.

«Процес управління дебіторською заборгованістю повинен забезпечувати використання сучасних форм її рефінансування, мета якого є прискорення швидкості розрахунків та повернення коштів. Форми рефінансування дебіторської заборгованості підприємства це: непередбачене фінансування, факторинг, форфейтинг, облік векселів або їх продаж на фондовому ринку» [3].

Економічне становище, що склалося в Україні на сьогоднішній день, схиляє до глобальних заходів, які можуть дати можливість, щодо забезпечення управління розрахунками на принципах оптимізації інтересів підприємств-партнерів.

Список використаних джерел:

1. Барановська А. С. Оцінка ефективності дебіторської та кредиторської заборгованості / А. С. Барановська // Фінанси і кредит. – 2014. – №1. – С. 19–21.

2. Гаврилов О. М. Управління дебіторською заборгованістю : навч. посіб. / О. М. Гаврилов. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 239 с.

3. Лищенко О. Г. Аналіз дебіторської заборгованості в системі управління підприємством / О. Г. Лищенко, Г. М. Бескоста // Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. – 2014. – №10. – С. 114–117.