Оприщенко О. Ю.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ

Наслідком кризового стану українських підприємств є виникнення надмірної,некерованої дебіторської заборгованості, яка стає актуальною проблемою в політиці управління дебіторською заборгованістю.

Сьогодні більшість українських підприємств функціонують в складних умовах дестабілізації та нестійкого внутрішнього і зовнішнього економічного середовища, подолання кризових явищ та їх наслідків. Внаслідок цього фінансові результати діяльності багатьох підприємств не адекватні очікуванням і потенціалу. Адже, загальне управління підприємством передбачає створення системи управління дебіторською заборгованістю.

В складних умовах підприємницької діяльності позачергового значення для вітчизняних підприємств стають проблеми якісного управління дебіторською заборгованістю. Розрахунки, які проведені згідно даних Державного комітету статистики України, свідчать що дебіторська заборгованість на початок 2016 року в цілому по економіці збільшилась на 719081,8 млн грн, темп росту становив майже 40%. Частка дебіторської заборгованості в оборотних фондах підприємств станом на 1 січня 2016 року збільшилась на 1,9 п. п. та склала 61,3%. Найбільшого значення дебіторська заборгованість набула у промисловості – 767422,2 млн грн, а також у оптовій та роздрібній торгівлі; ремонту автотранспортних засобів та мотоциклів – 702986,9 млн грн. Їх частка в структурі дебіторської заборгованості складає 30% та 27% відповідно [1]. Такий зріст дебіторської заборгованості і її частки в оборотних активах говорить про неефективну кредитну політику господарств щодо покупців, або про зріст обсягу продажів, або про банкрутство і неплатоспроможність деяких контрагентів.

Отже, зважаючи на тенденції, що склалися в економічному розвитку України та проаналізований стан дебіторської заборгованості виникає потреба в ефективному управлінні цією заборгованістю, що забезпечить рівновагу між кредитною політикою господарств та інкасацією дебіторської заборгованості.

Проведений аналіз підприємств харчової промисловості показав, що основним видом дебіторської заборгованості є заборгованість за поставлену продукцію [2]. Специфіка виробництва, незначні строки зберігання основної частини видів продукції змушують підприємства до реалізації з відстрочкою платежів, таким чином підтримуючи планові об’єми продажів продукції та займаючи нові ніші на збутовому ринку продукції. Такий процес кредитування клієнтів веде до ризиків неповернення коштів і як слід недоотримання прибутку в результаті неякісної кредитної політики. Але застосування механізмів знижок допоможе підприємству збільшити грошові надходження та максимізувати прибуток від продажів.

Господарська діяльність підприємств шляхово-експлуатаційного господарства характеризується значною кількістю обсягу дебіторської заборгованості за реалізовані послуги. Основними замовниками послуг виступають державні організації і, як наслідок, неможливість провести кардинальні заходи у випадку порушення строків оплати.

Однією з причин виникнення дебіторської заборгованості підприємств житлово-комунального господарства є регулярні неплатежі населення, внаслідок встановлення високих тарифів на послуги. Тому для зниження дебіторської заборгованості необхідно призначати житлові субсидії громадянам,розробити мінімальні норми споживання, на які будуть встановлені мінімальні тарифи,впорядкувати систему пільг, проводити реструктуризацію боргів, впровадити жорсткіші штрафні санкції за несвоєчасну оплату, встановлювати лічильники обліку та підвищувати якість наданих послуг.

«Ефективне управління дебіторською заборгованістю повинно ґрунтуватися на розробленій кредитній політиці підприємства. В залежності від рівня прибутковості і ризику кредитної діяльності підприємства розрізняють три типи кредитної політики підприємства по відношенню до покупців продукції: консервативний, помірний і агресивний» [3]. Вибір типу кредитної політики залежить від здатності підприємства збільшувати об’єми виробництва і реалізації, від інвестування в дебіторську заборгованість, від рівня допустимого операційного і фінансового ризику. Менеджерам потрібно брати до уваги, що жорстка кредитна політика приведе до скорочення обсягів продажів, м’який варіант може спричинити наднормативне відволікання грошових коштів.

Процес створення кредитної політики припускає визначення терміну надання кредиту;величину кредиту; встановлення вартості надання кредиту; визначення порядку збору платежів та встановлення штрафів за порушення строків виконання умов договору покупцями.

Отже, з метою досягнення належного рівня фінансової стійкості та забезпечення належних стійких результатів у фінансовому оздоровленні кожне господарське підприємство повинно намагатися запобігати появи сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Важливою передумовою запобігання зазначених проблем є ефективне управління дебіторською заборгованістю та реалізація кредитної політики, яка приведе до підвищення попиту на продукцію та забезпечить максимізацію прибутку.

Список використаних джерел:

1. Державний комітет статистки України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua

2. Бассова О. О. Управління дебіторською заборгованістю підприємств харчової промисловості як фактор підвищення їх платоспроможності [Електронний ресурс] / О. О. Бассова, Т. С. Євпакова. – Режим доступу : http://nauka.kushnir.mk.ua

3. Блакита Г. В. Актуальні питання управління дебіторською заборгованістю [Електронний ресурс] / Г. В. Блакита, О. Т. Бровко. – Режим доступу : http://econjournal.vsau.org